Зміст
Запровадження. 3
1. Загальне визначення правосуб’єктності роботодавця. Види роботодавців України та особливості їх правової особистості. 4
2. Юридичні і особи – роботодавці у сфері підприємницької діяльності. Адміністрація як суб’єкт трудового права. 11
3. Зміст правосуб’єктності роботодавця (організації): основні правничий та обов’язки. 20
Укладання. 25
Список використовуваної літератури: 27
Тема даної курсового дослідження є наступній: «Роботодавець як суб’єкт трудового права».
Створити актуальність і значимість предмета розгляду можна пояснити та обставина, що роботодавець є тією суб’єктом вправооотношениях відповідної галузі, що їх ініціює.
Так чи інакше становище роботодавця є сильним, ніж становище працівника. Фактично російської дійсності це існує попри спроби створити юридичного механізму і гарантії, який би рівноправність їхнього економічного становища і статусу.
Звісно ж необхідним трохи змінити структуру роботи щодо плану запропонованого в в методичних вказівках, саме глави перша й інша об’єднають до однієї у зв’язку з тим, що це дозволяє більш зробити послідовнішим і пов’язаним розгляд питань даних глав.
1. Загальне визначення правосуб’єктності роботодавця. Види роботодавців України та особливості їх правової особистості
У законодавстві (наприклад, в КзпПр, Законі про колективнихдоговорах,[1] Законі про колективних трудовихспорах,[2] соціальній та Законі прозанятости[3] та інших.) використовувалися терміни «організація» і «роботодавець», але не було єдине визначення поняття «роботодавець». У ТКРФ[4] заповнений цю прикру прогалину і закріплено таке визначення роботодавця: роботодавець – фізичне або юридична особа (організація), що набрало чинності в трудові відносини з працівником. У кількох випадках, встановлених федеральними законами, як роботодавця може бути інший суб’єкт, наділений правом укладати трудові договори (год. 3 ст. 20).
У статті 20 ТК РФ записано:
- Роботодавець — фізична особа або юридична особа (>организация), що набрало чинності в трудові відносини з працівником. У кількох випадках, встановлених федеральними законами, як роботодавцяможет виступати інший суб’єкт, наділений правом укладати трудові договори.
Права й обов’язки роботодавця у відносинахосуществляются: котра фізичною особою, що є роботодавцем; органами управління юридичної особи (організації) чи уповноваженими ними особами, у порядку, встановленому законами, іншими нормативними правовими актами, установчими документами юридичної особи (>организации) і локальними нормативними актами.
Поняття і види правовідносин у трудовому праві. Трудові відносини
... трудового договору становлять його умови. Роботодавець має право дисциплінарної влади і може, згідно з трудовим законодавством, застосувати до працівника заходи дисциплінарного стягнення або притягти до матеріальної відповідальності. Трудові правовідносини ...
По зобов’язанням установ, фінансованих в цілому або частково власником (засновником), що випливають із трудових від ношень, додаткову відповідальна власник (>учредитель) у встановленому законом порядку.
Ч. 3 ст. 20 ТК РФ за роботодавця називає фізична особа або юридична особа (організацію).
До того ж в качестве роботодавця може бути інший суб’єкт, наділений правом укладати трудові договори у разі, встановлених феєдеральними законами.
На думку, можна говорити про філіалах, представництвах та інших відособлених структурних підразделениях юридичної особи, керівники яких наділяють ся самостійним правом укладати трудові договори.
О першійтности, таке керівників філій і представництв випливає з ФЗ РФ «Про акціонерних товариствах» і «Про суспільствах із обмеженоюответственностью».[5]
Цей висновок можна зробити на основі аналізу норм, які у ТК РФ.
Так, відповідно до год. 4 ст. 81 ТК РФ у разі припинення діяльності філії, представництва чи іншого відособленого структурного підрозділи організації, розміщених у інший місцевості, розірвання трудових договорів із їх працівниками проводиться у разі правилам, передбачених для випадків ліквідації організації.
Отже, філія, представництво чи інший відособлене під поділ сприймається як самостійна організація, тобто. як роботодавець.
А, щоб організація могла виступити на роліработодателя, вона повинна переважно мати трудовий правосуб’єктністю,кото раю виявляється у у організації певної структури та штатів, фонду зарплати, права керівник укладати трудові договори, здійснювати розстановку кадрів, звільнятиработников.
З іншого боку, організація повинна мати оперативної самостійністю у витрачанні фонду зарплати, а як і самостійної майнової відповідальністю перед робітниками за заподіяння шкоди.
Трудова правосуб’єктність організацій здійснюється їїорга нами управління чи уповноваженими ними особами, у порядку, вустановленном законами, іншими нормативними правовими актами, установчими документами і локальними нормативними актами.
Принципове значення має тут правило, що міститься в п. 5 ст. 20 ТК РФ, з якого додаткова відповідальністьвозлагается на власника (засновника) за зобов’язаннями установ, фінансованих в цілому або частково власником (>учредителем).
На відміну від громадянського права регулювання трудових відносин не відіграє ролі організаційно-правова форма юридичних (організацій) або у роліработодателя індивідуальногопредпринимателя.[6]
Громадян (фізичних осіб) як потенційних працівників ринку праці цікавить «>работодательская правоздатність» майбутніх роботодавців, що з наданням громадянам роботи, оплатою і охороною їх праці.
Отже, як роботодавця може бути решта організацій – юридична особа.
Поруч із юридичною особою (організацією) суб’єктом трудового правовідносини як роботодавця може і фізична особа.
Це громадянин, займається з державної реєстрації речових індивідуальної підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Трудовий договір як форма реалізації права на працю
... Трудовий договір є основною правовою формою реалізації конституційного права людини та громадянина на працю, тобто можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст.43 Конституції України) [1]. Право на працю ... культурні права (ст.6), багатьох конвенціях Міжнародної організації праці ... роботодавця та потенційного працівника ще на стадії, ... еще и тем, что ...
У розділі ст. 303 (регулююча особливості трудових правовідносин в участю роботодавців – фізичних осіб) передбачає і додаткові вимоги, враховуючи особливий склад учасників даних відносин.
Насамперед, у ній наголошується те що, робота, певна договором, повинна бути заборонена законом. Закон не визначає характер виконуваних робіт, у договорі можуть встановлюватисялюбие, не заборонені законом, роботи.
Крім тих істотних умов трудового договору, визначених ст. 57 ТК РФ, в письмовий трудового договору з роботодавцем — фізичною особою обов’язковому касаційному порядку мають включатися всі інші умови, що є суттєвими для працівника іработодателя.
Зокрема, слід визначити: тривалістьрабочего часу, режим роботи і відпочинку, умови оплати праці, основания припинення трудового договору, термін попередження про звільнення, випадки й розміри виплати вихідної допомоги та інших.
У окремих у ролі роботодавця може бути окрема громадянин, запрошує працювати іншого громадянина як домашньої робітниці, шофера, садівника тощо., від використання їх праці лише у інтересах особистого (споживчого) господарства без одержання прибутку.
Трудова право– і спроможність юридичних осіб і індивідуальних підприємців полягає у визнанні по них правапредоставлять громадянамработу.[7]
Цю правоздатність іменується «>работодательской правоздатністю», розуміючи у разі під «роботою» надану працівникові зайнятість виконанням зумовленої трудовий функції за встановленого внутрішньому трудовому розпорядку з праці та її охороною.
Трудова правоздатність юридичної особи, на відміну трудовий правосуб’єктності громадянина (фізичної особи), єспециальной[8].
За вмістом трудова правоздатність організації (юридичної особи) має відповідати обумовлених у її статуті цілям й завданням діяльності.
Відповідно розбіжності цілей і завдань діяльності чи інших організацій (юридичних), отже й їх організаційно-правовою форми, різняться утримання і обсяг трудовий правоздатності в різних організацій.
Наприклад, хоча структура і штати юридичної особи у такому організаційно-правовою формі, як унітарна підприємство (заснований на праві оперативно керувати), затверджуються нею самою, фонд оплати праці та ліміт чисельності встановлюються вищим органом.
І тільки у межах даного ліміту чисельності, фонду оплати праці вони мають право приймати працювати громадян.
Щодо юридичних – організацій бюджетних установ державою передбачаються й розміри оплати праці працівників з урахуванням Єдиної тарифної сітки.
Проте більшості юридичних (організацій інший організаційно-правовою форми) характерно значне розширення рамок їхній трудовий правоздатності.
Вони самостійні визначенні чисельності працівників, самі стверджують вигляд і систему оплати праці, структуру і керівні органи, планують необхідні витрати й т. п.
З іншого боку, вони укладають трудові договори з тими громадянами у тому кількості, які необхідні до виконання статутних завдань організацій.
Трудова правоздатність визначається двома критеріями: оперативним (організаційним) іимущественним[9].
Оперативний (організаційний) критерій характеризує здатність організації для реалізації приймання й звільнення працівників, організації виробництва їхньої праці, створенню усіх умов праці, забезпечення заходів соціального захисту, дотриманню трудових прав працівників та інших.
Трудове право України
... предметом трудового права визнавались не всі відносини, змістом яких є процес праці, а лише ті, що відбувались у рамках офіційного трудового колективу у процесі колективної праці на ... діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій; з) умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; и) соціально-побутових пільг. ...
Майновий критерій визначає можливість розпоряджатися грошима (фондом оплати праці, іншими відповідними фондами), буде розраховуватися з працівниками за працю, преміювати їх, надавати інші пільги, пов’язані з матеріальним забезпеченням.
Ознаки, що визначають трудову правоздатність організацій, дуже подібні зі своїми ознаками як юридичних – суб’єктів громадянського права.
Трудову правоздатність мають дедалі організації, які зізнаються чинним законодавством юридичних осіб.
Проте трудову правоздатність організацій навряд чи слід повністю ототожнювати зі своїми громадянської правоздатністю (як юридичних).
Подібність це, потім справедливо звертає увагу Про. У. Смирнов, має швидше формальний характер. Якщо ознаки трудовий правоздатності (правосуб’єктності) характеризують організацію з погляду суб’єкта (роботодавця), що у громадських відносинах, що складаються всередині кооперації праці, то ознаки юридичної особи характеризують організацію з позиції суб’єкта права, виступав на цивільному обороті вас даної коопераціїтруда[10].
Організація буде буде лише тоді суб’єктом трудового права, якщо буде зареєстровано як роботодавець і матиме право вимагати укладати трудові договору.
У той самий час роботодавцем може бути решта організацій — юридична особа, яке вважається створеним з його державної реєстрації речових. Тобто. з державної реєстрації речових організація набуває трудову правоздатність, так само як і трудову правосуб’єктність.
Для фізичних осіб на їхню трудова правосуб’єктність як роботодавців настає після реєстрації як індивідуального підприємця, а окремих у ролі роботодавця може бути окремий громадянин, запрошує працювати іншого громадянина до виконання певних робіт і рівнем послуг (як домробітниці, шофера тощо.), дана його піднімає мети одержання прибутку.
Але трудова правоздатність юридичної особи, на відміну трудовий правосуб’єктностігражданина(физическоголица)является спеціальної.
За вмістом трудова правоздатність юридичної особи має відповідати визначальним у її статуті цілям і завданьдеятельности.[11]
Відповідно розбіжності цілей і завдань діяльності чи інших юридичних, отже й їх організаційно-правовою форми, різняться утримання і обсяг трудовий правоздатності в різних юридичних.
Зазвичай трудова правоздатність визначається двома критеріями:оперативним(организационним) і майновим. Організаційний критерій характеризує здатність організації вирішувати організаційні питання.
Майновий критерій визначає можливість розпоряджатися грошима.
Ознаки що визначають трудову правоздатність організацій дуже подібні зі своїми ознаками як юридичних – суб’єктів громадянського права.
Трудову правоздатність, як відомо, отримують всі організації, які зізнаються чинним законодавством юридичних осіб, але не ототожнювати трудову правоздатність з громадянською.
2. Юридичні і особи – роботодавці у сфері підприємницької діяльності. Адміністрація як суб’єкт трудового права
Давайте тепер розгляньмо становище юридичної особи як роботодавця.
Договор аренды земельных участков
... науки, для регулирования данных отношений, хозяйственной практики. Объектом исследования являются земельные арендные отношения и их правовое обеспечение в структуре российского земельного права. Предметом исследования является договор аренды земельных участков. В дипломной работе использовались различные ...
Про те, коли трапиться його трудова правосуб’єктність ми вже зазначили, тепер погляньмо, хто входить у цю категорію.
Підорганизацией-работодателем розуміється самостійний господарюючий суб’єкт, освічений у встановленому законом порядку для набору працівників, виробництва, виконання робіт і надання послуг у цілях задоволення суспільних потреб й отримання прибутку.
А юридична особа – це організація, у якій працюють громадяни за умов трудового договору.
Юридичні особи може бути комерційними і некомерційними (ст. 50 ДКРФ[12]).
Але, незалежно від організаційно-правовою форми решта організацій як юридична особа може бути роботодавцем, якщо створює робочі місця й випробовує потреба у робочої сили.
З-поміж організацій (юридичних), які у ролі суб’єктів трудових правовідносин (роботодавців), слід виділити кооперативи – з властивих їм особливостей, що з обмеженням прийому працювати за трудовому договору.
Різні сільськогосподарські кооперативи у системі сільськогосподарську кооперацію, відповідно до Федеральним законом від 8 грудня 1995 р. «Про сільськогосподарськоїкооперации»,[13] можна створити у вигляді сільськогосподарського виробничого чи споживчого кооперативу.
Зазначені кооперативи засновані на добровільному об’єднанні майнових пайових внесків своїх членів і передачі в пайовий фонд кооперативу, і навіть у власному трудовому участі членів кооперативу, кількість яких має становити щонайменше п’ять.
Члени кооперативу та його спадкоємці мають декларація про роботу в кооперативі відповідно до своєї фахом і від кваліфікації.
Що стосується неможливості забезпечити члена кооперативу роботою йому то, можливо тимчасово дозволили на працевлаштування поза цього кооперативу, але не матимуть втрати членства.
У цьому щонайменше 50 відсотків обсягу робіт у сільськогосподарському виробничому кооперативі, відповідно до закону «Про сільськогосподарську кооперацію», має виконувати ся його членами. Зазначений кооператив з державної реєстрації речових гаразд, встановленому законом реєстрацію юридичних, набирає також трудову правоздатність.
Для залучення до ролі працівників громадян, які є членами кооперативу, встановлено таке обмеження.
З ними може полягати трудового договору і виникати трудовеправоотношение між працівниками і кооперативом як роботодавця лише виконання трохи більше 50 відсотків обсягу робіт даного кооперативу.
Насамперед кооператив використовує працю своїх членів і потім до виконання роботи, вона може бути виконано членами кооперативу, залучаються як працівників інші громадяни. Стосовно лише у сільськогосподарському виробничому кооперативу зазначеним Федеральним законом містять поняття «працівник» як «обличчя, яка є членом кооперативу і залучається по трудовому договору (контракту) на певної спеціальності, кваліфікації чи посади» (год. 8 ст. 1 Закону).
Проте споживчі сільськогосподарські кооперативи на відміну виробничих вправі приймати роботу і облич своїх членів, які мають разом з членством статус працівника даного кооперативу.
Система договоров в гражданском праве России
... в нормативно-правовых актах объективно существующей системы права. Таким образом, комплексное исследование системы гражданских договоров необходимо в целях: 1) установления признаков, на основе которых построена система договоров в российском гражданском праве; ... Структура работы. Дипломная работа состоит из введения двух глав, заключения и библиографического списка. В философской литературе система ...
Трудові відносини працівників у кооперативі незалежно від своїх форми регулюються законодавством про працю Російської Федерації, законами, іншими нормативними правовими актами суб’єктів Російської Федерації (п. 2 ст. 40 Закону).
Становище і діяльність виробничих кооперативів (артілей) регулюються Федеральним законом від 8 травня 1996 р. «Про виробничихкооперативах».[14]
Виробничі кооперативи, засновані у власному трудовому і іншому участі його членів й об’єднання цими членами (учасниками) майнових пайових внесків, набувають трудову правоздатність з державної реєстрації речових кооперативу.
Кількість членів кооперативу, які зробили пайовий внесок, що у діяльності кооперативу, але з приймаючих особистого трудового участі у своєї діяльності, неспроможна перевищувати 25 відсотків числа членівкооператива, приймаючих особисте трудове що у своєї діяльності (п. 2 ст. 7 Закону).
Відповідно цієї вимоги встановлюється обмеження прийому працювати громадян, які є членами кооперативу і йдуть на трудовеправоотношение з кооперативом (роботодавцем) з урахуванням трудового договору, набуваючи статусу працівників.
Цей Федеральний закон
