Конвенцію про права дитини називають Великою хартією вольностей для дітей. Вона складається з п’ятдесяти чотирьох статей, що деталізують індивідуальні права кожної людини у віці до вісімнадцяти років на повний розвиток своїх можливостей в умовах, вільних від голоду і нужди, жорстокості, експлуатації та інших форм зловживань.
Конвенція, що стала результатом десяти років переговорів, була прийнята Організацією Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 і вступила в сили 2 вересня 1990р. після ратифікації її двадцятьма державами. До справжнього моменту 139 країн або підписали цей документ, або стали учасниками Конвенції в результаті ратифікації або приєднання до неї. Після ратифікації тією чи іншою державою Конвенція набуває на його території статус закону, контроль за дотриманням якого здійснюватиме в державах-учасницях комітет у складі десяти експертів.
Конвенція про права дитини робить крок вперед у порівнянні з діючими міжнародними документами. Вона пов’язує права дитини з правами і обов’язками батьків та інших осіб, які несуть відповідальність за життя дітей, їх розвиток і захист, і надає дитині право на участь у прийнятті рішень, які зачіпають його сьогодення і майбутнє.
У числі найбільш гостро стоять проблем, що розглядаються у Конвенції та в ряді випадків вперше піднімаються в рамках міжнародного документа, зазначимо такі, як зобов’язання по відношенню до дітей, що живуть в найбільш несприятливих умовах (Стаття 22), захист від сексуальної та інших видів експлуатації (Статті 34 і 36), наркоманія (Стаття 33), дитяча злочинність (Стаття 40), міждержавна практика усиновлення (Стаття 21), діти у збройних конфліктах (Статті 38 і 39), потреби дітей-інвалідів (Стаття 23), а також діти меншин і корінних народів (Стаття 30).
Освіта є предметом розгляду двох важливих статей (27 і 28), значимість яких знову підкреслювалася на Всесвітній конференції з освіти для всіх, що проходила 5-9 березня 1990 в Джомтьене (Таїланд).
Початкова освіта повинна бути обов’язковою, безкоштовним і доступним кожному і спрямованим на розвиток особистості дитини, її обдарувань та природних здібностей в умовах відповідного поваги національної самобутності, мови і традиційних цінностей. Особливий акцент робиться на рівності освітніх можливостей для дівчаток і хлопчиків.
Органічна сила нової Конвенції полягає в її гнучкості, здатності зберігати свою дієвість, незважаючи на широке розмаїття підходів держав до вирішення спільних завдань. Не залишаючи осторонь найбільш делікатні проблеми, вона орієнтується на різні культурні, релігійні й інші ціннісні системи, що пропонують свої шляхи вирішення спільних для всіх дітей проблем Нижче наводиться скорочений виклад основних положень Конвенції
Захист прав дітей в міжнародних і національних правових актах
... людини. Особливо це стосується найбільш вразливої категорії нашого населення - дітей. Найсерйознішою проблемою у сфері прав дитини в Україні на сьогодні є дитяча бездоглядність, безпритульність. Проблема дитячої безпритульності в Україні має місце вже ...
Преамбула
В Преамбулі вказуються основоположні принципи Організації Об’єднаних Націй та окремі положення відповідних договорів та заяв. У ній підтверджується той факт, що діти, внаслідок своєї вразливості, потребують особливого догляду і захисту, і підкреслюється відповідальність сім’ї в справі захисту дитини та турботі про нього. У ній також підтверджується необхідність юридичної та іншого захисту дитини до і після народження, підкреслюється значення традиційних культурних цінностей, а також роль міжнародного співробітництва в охороні прав дитини.
ЩО ТАКИЙ ДИТИНА (Стаття 1) Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
ВІДСУТНІСТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ (Стаття 2) Держави-учасниці поважають і забезпечують права … за кожною дитиною без будь-якої дискримінації. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ (Стаття 3) У всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Государс1ва-учасники зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВ (Стаття 4 Держави-учасниці вживають всіх необхідних … заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції.
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ (Стаття 5) Держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов’язки батьків і … членів розширеної сім’ї … належним чином управляти і керувати дитиною … і робити це згідно зі здібностями дитини.
ВИЖИВАННЯ І ЗДОРОВЕ РОЗВИТОК (Стаття 6) Кожна дитина має невід’ємне право на життя. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини ІМ’Я І ГРОМАДЯНСТВО (Стаття 7) Дитина з моменту народження має право на ім’я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ (Стаття 8) Держави-учасниці зобов’язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки.
Розлучення з батьками (Стаття 9) Держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками … за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають … що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати … особисті відносини і прямі контакти з обома батьками.
Возз’єднання сім’ї (Стаття 10) Держави-учасниці поважають право дитини та її батьків залишати будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися в свою країну … з метою возз’єднання сім’ї … підтримувати .. . особисті відносини і прямі контакти з обома батьками.
Основи теорії держави і права
... ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА. Провідною галуззю системи права України є конституційне право. Ця галузь права складається з принципів і норм Конституції України, охоплює правові відносини, які виникають і розвиваються на ... української державності складна і суперечлива. На території нашої Батьківщини існували і занепадали різні держави: рабовласницькі, держави північного Причорномор’я, Русь, Галицько ...
НЕЗАКОННЕ переміщення і неповернення (Стаття 11) Держави-учасниці вживають заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону.
ДУМКА ДИТИНИ (Стаття 12) Держави-учасниці забезпечують дитині … право вільно висловлювати … погляди. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого … розгляду, що торкається дитини.
СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ (Стаття 13) Дитина має право вільно висловлювати свою думку … отримувати і передавати інформацію та ідеї … незалежно від кордонів.
СВОБОДА ДУМКИ, СОВІСТІ І РЕЛІГІЇ (Стаття 14) Держави-учасниці поважають право дитини на свободу думки, совісті і релігії … права і обов’язки батьків .. керувати дитиною в здійсненні її права.
СВОБОДА ЗБОРІВ (Стаття 15) Держави-учасниці визнають право дитини на свободу асоціацій і свободу мирних зібрань.
ЗАХИСТ ПРАВА НА ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ (Стаття 16) Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте життя, сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції, або незаконного посягання на його честь і репутацію.
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ (Стаття 17) Держави-учасники … забезпечують, щоб дитина мала доступ до інформації і матеріалів із різних … джерел … З цією метою держави-учасниці … заохочують засоби масової інформації до поширення інформації та матеріалів, корисних для дитини в соціальному і культурному відношеннях та … заохочують розробку належних принципів захисту дитини від інформації і матеріалів, що завдають шкоди її благополуччю.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ (Стаття 18) Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов’язків по вихованню дітей.
ЗАХИСТ ВІД ФІЗИЧНОЇ АБО ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО НАСИЛЬСТВА (Стаття 19) Держави-учасниці вживають всіх необхідних .. заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного чи психологічного насильства … з боку батьків, законних опікунів чи будь- іншої особи, яка турбується про дитину. Такі заходи захисту … включають. . розробку соціальних програм з метою … попередження … жорстокого поводження з дитиною.
ЗАХИСТ ДИТИНИ БЕЗ БАТЬКІВ (Стаття 20) Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена ??сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною.
УСИНОВЛЕННЯ (Стаття 21) Держави-учасниці, які визнають чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб .. інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку і вони забезпечують, щоб усиновлення дитини дозволяли лише компетентні власті Діти-БІЖЕНЦІ (Стаття 22) Держави-учасниці вживають необхідних заходів, з тим щоб забезпечити дитині, яка бажає отримати статус біженця або яка вважається біженцем … захист і гуманітарну допомогу. З цією метою держави-учасниці сприяють будь-яким зусиллям компетентних … організацій .. щодо захисту такої дитини та надання їй допомоги.
Юридичні основи позбавлення батьківських прав
... наслідки". Таке вільно-абстрактне тлумачення системи юридичної відповідальності не здається виправданим, однак, можна виділити особливу санкцію, що застосовується виключно в сімейних правовідносинах - позбавлення батьківських прав. 1. Підстави позбавлення батьківських прав Батьківські права та ... дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав (ст. 170 СК). Позбавлення батьківських прав ...
Неповноцінних ДІТИ (Стаття 23) Держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і гідне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють його впевненості в собі і полегшують її активну участь в житті суспільства ЗДОРОВ’Я І ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я (Стаття 24) Держави-учасниці визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров’я Держави-учасниці вживають необхідних заходів для зниження рівня смертності немовлят і дитячої смертності, забезпечення надання необхідної медичної допомоги та охорони здоров’я всіх дітей з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги Держави-учасниці зобов’язані сприяти міжнародному співробітництву і … прагнуть забезпечити, щоб жодна дитина не була позбавлена ??свого права на доступ до подібних послуг системи охорони здоров’я періодичної оцінки ПІКЛУВАННЯ (Стаття 25) Держави-учасниці визнають право дитини, яка віддана компетентними органами на піклування з метою догляду за нею, її захисту або фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування, наданого дитині, і всіх інших умов, пов’язаних з таким піклуванням про дитину.
СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (Стаття 26) Держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування РІВЕНЬ ЖИТТЯ (Стаття 27) Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини Батько (і) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за «забезпечення в
