Відповідальність у господарських правовідносинах

метки: Господарський, Відповідальності, Поняття, Неустойка, Закон, Підстави, Правової, Протиправна

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Реферат

з дисципліни “

тема «Відповідальність у господарських правовідносинах»

ЗМІСТ

1. Поняття відповідальності в господарському праві

2. Функції відповідальності

3. Підстави відповідальності

4. Види відповідальності

1. Поняття відповідальності в господарському праві

Відповідальність у господарському праві — це комплексний правовий інститут, що має особливий предмет регулювання — господарські правопорушення.

Господарські правопорушення — це протиправні дії або бездіяльності суб’єктів господарських відношень, що не відповідають вимогам норм господарського права, не узгодяться з юридичними обов’язками зазначеного суб’єкта права, інших учасників відношень або третіх осіб.

Господарські правопорушення класифікуються по видах і систематизуються в окремі групи по конкретних критеріях.

У залежності від юридичних основ ( тобто які юридичні норми порушені) різняться договірні і позадоговірні правопорушення.

Договірні підрозділяються на:

• Правопорушення в стадії виникнення договорів: порушення термінів висновку договорів;
• процедури врегулювання протиріч, що виникають при їхньому висновку;

• висновок договорів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи;
• висновок договору з метою, що суперечить інтересам держави і товариства (ст.ст.

48, 49, 50 ГК).

2. Порушення термінів виконання договірних і інших господарських зобов’язань по:

• постачанню продукції і товарів (найбільше поширені в господарській практика);
• перевезенню вантажів, виконання робіт і ін.

3. Порушення господарських зобов’язань по якості поставленої продукції, виконанню робіт, наданню послуг.

4. Порушення державної дисципліни цін, пов’язане з виконанням договорів. Закон від 03.12.91 р. «ПРО ціни і ціноутворення» і Закон «ПРО підприємства» (ст.23) передбачають, що у випадку порушення підприємством ціни при реалізації за договором зайво отримана сума підлягає витягу в прибуток відповідного бюджету.

5. Порушення в сфері кредитних і розрахункових відношень, пов’язаних із порушенням господарських договорів.

6. Порушення господарських договорів по перевезеннях вантажів:

• зобов’язань по планах перевезень (неподання перевозных засобів);
• не пред’явлення вантажів для перевезення;
• простий транспортних засобів під загрузкой і розвантаженням понад установлені терміни;
• утрата, недостача, ушкодження вантажів;
• прострочення доставки вантажів.

Позадоговірні правопорушення:

Джерела господарського права

... господарського права, тобто встановлює (змінює) або припиняє норми господарського права. Норма господарського права - це елемент системи комплексної галузі господарського права. Нормативний акт діє як елемент зовнішньої форми господарського права, елемент комплексної галузі господарського ... та виконання відповідних господарських договорів. Слід зазначити, що ... містять данні норми. Джерела: 1. блок ( ...

Порушення антимонопольного законодавства (зловживання суб’єктом , що хазяює , своїм домінуючим положенням на ринку: обмеження або припинення виробництва, витяг з обороту товарів для утворення або підтримки дефіциту, нав’язування контрагентам таких умов договору, що ставлять його в нерівне положення або не ставляться до даного виду договору.

2. Порушення податкової дисципліни: приховування, утаювання або заниження прибули, порушення встановленого порядку звітності урахування прибули.

3. Порушення прав власника як об’єднаних, так і необъединенных із позбавленням прав володіння.

4. Заподіяння суб’єктом господарювання шкоди підприємствам, заснуванням, організаціям.

Господарсько-правова відповідальність — це економічні по утриманню і юридичні за формою методи впливу на економічні інтереси суб’єкта господарювання — правопорушника.

Основні ознаки господарсько-правової відповідальності:

1) така відповідальність є реакцією на протиправне поводження суб’єкта господарювання, що виражається в конкретному факті (недостача що поставляється продукції) або в такому, що визначається законом як негативним до загального результату господарської діяльності (порушення ліцензійних умов, перевищення лімітів прородоиспользования);

2) ця відповідальність складається в зменшенні благ суб’єкта господарювання, проте вона спрямована не на саму особу суб’єкта господарювання, а на його майнову базу; передбачається юридично — у законі і/або договорі;

4) забезпечується державним примусом, що виявляється по-різному: явно (винесення арбітражним судом рішення про стягнення з правопорушника договірних зобов’язань неустойки) або приховано (відмова кредитора прийняти й оплатити продукцію неналежного асортименту);

5) застосовуються як за принципом провини (відшкодування збитків, сплата неустойки), так і безотносительно її наявності (господарсько-правова конфіскація, господарсько-адміністративний штраф, оперативно-господарські санкції і т.п.).

Порушення господарського законодавства спричиняє застосування до порушників санкцій, визначених господарським законодавством.

Господарсько-правові санкції класифікуються:

за критерієм утримання впливу:

• грошові (сплата неустойки, господарсько-адміністративний штраф і т.д.);
• натуральні (заміна некачественной продукції);

за критерієм безпосередньої спрямованості:

• майнові (конфіскація, сплата неустойки, відшкодування збитків, господарсько-адміністративний штраф);

• організаційні (господарсько-організаційні, оперативно-господарські санкції);

по характері порушених відношень — санкції, що застосовуються в:

• горизонтальних відношеннях, тобто між рівноправними суб’єктами господарювання;
• у вертикальних відношеннях, тобто між компетентними державними органами і суб’єктом господарювання (господарсько-правова конфіскація, господарсько-адміністративний штраф і т.д.).
  15 стр., 7462 слов

  Захист в цивільному праві — Теорія держави та права — ...

  ... порушення права або ж непричетність відповідача до акту порушення права. За статтею 4 Цивільного процесуального кодексу 1963 р. об'єк-том судового захисту є і «охоронюваний законом інтерес». У сфері цивільних ...

2. Функції відповідальності — це сукупність дій по застосуванню до правопорушника в сфері господарювання передбачених законом або договором санкцій, а також правових наслідків такого застосування.

2. Функції відповідальності

Основні функції:

1. Стимулююча. Передбачає стимулювання (негативне) правопорушника до припинення правопорушення і реального виконання зобов’язання.

Негативне стимулювання передбачає, що правопорушник несе конкретні майнові витрати передбачені або санкціоновані нормами господарського законодавства. Ціль його — задовольнити економічний інтерес потерпілий і суспільний інтерес — моральне задоволення потреб товариства в продукції, роботах, послугах.

Штрафна. Вона покладена на такі види господарсько-правових санкцій як неустойка, штраф, пеня. Господарсько-правова відповідальність є ретроспективної, тобто реакція на вже зроблені протиправні дії або бездіяльності, у виді відповідальності як покарання правопорушника економічними санкціями.

3. Попередження правопорушень. Сутність складається в тому, що завдяки застосуванню відповідальності не тільки усувається факт господарського правопорушення, але і застосовуються судом правові міри, спрямовані на усунення причин і умов. Часто від несумлінних дій окремих осіб, майнові витрати несе трудовий колектив, тому виникає необхідність у персонифицировании матеріальної відповідальності суб’єктів , що хазяюють, застосування майнових заходів для трудового законодавства до робітників, винним у застосуванні санкцій до суб’єкта , що хазяює.

4. Компенсаційна. Її сутність складається у відновленні порушеного правопорушником майнового стана потерпілого шляхом застосування в його користь компенсаційних майнових санкцій, стягнених у порушника. Тут застосовується цивілізований метод, заснований на праві справедливості, що застосовується безпосередньо потерпілою стороною або правовстановлюючим органом (правоприменительным) Універсальна міра (по праву справедливості) — це відшкодування (компенсирование) збитку (ст. 203 ГК -обов’язок боржника відшкодувати збиток і ст.204 ГК — залікова неустойка: якщо за невиконання або неналежне виконання зобов’язання встановлене неустойка (штраф, пеня), те збиток відшкодовується в частині, не покритою неустойкою).

5. Інформаційна. Факт пред’явлення претензії, позову, відшкодування збитку або неустойка — це юридична інформація про несприятливе положення або стан, наявність хиб у господарській діяльності суб’єкта. Водночас, це інформація про необхідність застосувати відповідні міри до поліпшення справ, наведенню порядку на підприємстві.

Господарсько-правова відповідальність наступає тільки при наявності відповідних основ.

3. Підстави відповідальності

Розрізняють юридичні і фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Юридичні підстави — той правовий документ, що характеризує визначене поводження суб’єкта господарювання як протиправне і передбачає в ньому форму і розмір відповідальності: такими основами в господарському праві є закон і договір.

Фактичні підстави — це ті життєві обставини, що характеризуються законом або договором як неправомірні. Такі ситуації називають складом господарського правопорушення. Склад господарського правопорушення залежить від виду господарсько-правової відповідальності.

Публічна адміністрація як суб єкт адміністративного права

... адміністрації, слід наголосити, що саме поняття «публічна адміністрація» нині тлумачиться неоднозначно як у науці адміністративного права, так і в європейській адміністративно-правовій доктрині. ... управління, надання адміністративних послуг, участі у відносинах відповідальності суб'єктів публічної адміністрації, застосування заходів впливу за порушення правил, встановлених публічною адміністрацією ...

Якщо мова йде про відшкодування збитків, то склад правопорушення включає 4 елемента (умови відповідальності):

протиправне поводження — тобто таке поводження суб’єкта , що хазяює, що суперечить вимогам закону або договори

наявність збитків — втрата або ушкодження майна, зайвих (додаткових витрат суб’єкта господарювання) і неотримання прибули (якщо закон не забороняє її вилучати), при цьому необхідно довести не тільки наявність збитків, але і їхній розмір;

• причинний зв’язок між протиправним поводженням і заподіяним збитком — при цьому враховується тільки необхідна (а не випадкова) причинний зв’язок;

провина — у господарському праві про її наявність свідчать два елементи:

• а) наявність у суб’єкта господарських відношень можливості діяти правомірно і попереджати настання негативних наслідків (збитку);
• б) неприйняття їм усіх необхідних мір щодо недопущення протиправного поводження і попередження настання збитку.

Формою провини може бути як намір, так і необережність. Діє принцип презумпції невинності, тобто відсутність провини доводиться особою, що порушила зобов’язання. Провина обох сторін підлягає взаємному заліку.

Провина підприємства — суб’єкта , що хазяює — це провина його робітників. Тому принцип відповідальності за провину потребує визначення конкретних робітників, дія або бездіяльність яких сприяли невиконанню зобов’язань або заподіянню шкоди.

4. Види (форми) господарсько-правової відповідальності

За критерієм засобу впливу і механізму реалізації розрізняють такі форми господарсько-правової відповідальності: відшкодування збитку; сплата неустойки;

• конфіскація як вид господарсько-правових санкцій;
• господарсько-адміністративні штрафи;
• оперативно-господарські санкції;

• планово-госпрозрахункові (оцінні) санкції;
• господарсько-організаційні санкції.

Відшкодування збитку — це відновлення майнового стана суб’єкта господарського права за рахунок іншого суб’єкта — правопорушника.

Переваги і хиби цієї форми:

• переваги — є універсальної (застосовується й у горизонтальних і у вертикальних відношеннях, договірних і позадоговірних);
• передбачається законом, і не потребує спеціального нагадування про неї в договорі;

• хиби — складна для застосування форма господарсько-правової відповідальності: складно довести факт наявності збитку;
• їхні межі (збиток може виникнути через значний проміжок часу, до цього існуючі методики визначення складу і розміру збитку є неусовершенствованными);
• необхідно доказать наличие усіх 4-х елементів складу правопорушення (протиправне поводження;
• наявність збитку;
• його складу і розмір;
• причинний зв’язок між протиправним поводженням і заподіяним збитком;
• провина порушника) , якщо інше не передбачено законом або договором.

Склад збитку визначається ст.203 ГК. Це витрати кредитора, втрата або ушкодження його майна, не отримані з вини боржника прибутки.

Співвідношення права і закону

... Наповнювати" цей "сосуд" повинні судді та адміністратори. [21] Наприклад, досліджуючи сутність співвідношення права і закону вчений Б. О. Кістяківський виокремлює основні відмінності між цими двома категоріями. Правознавець ... Ф. Франк та ін.). Представники цього напряму розглядають право в "дії" ("функціоналізм"), у процесі застосування. Що стосується правової норми, то вона позбавлена будь- ...

Варто мати на увазі, що в господарському праві застосовується як принцип повного відшкодування збитку, так і обмеження застосування цього принципу, що здійснюється шляхом:

• а) заборону стягувати визначену складову частину збитку (за порушення зобов’язань за договором підряду на капітальне будівництво відповідно до ст.356 ГК із відповідальної сторони може бути стягнений збиток, що висловився в зроблених інший стороною витратах, у втраті або ушкодженні їхній майна);
• б) заборонуу взыскивать збитку в загальному.

Відшкодування збитку відбувається в претензійному-позовному порядку.

Неустойка — це визначена законом або договором грошова сума, що боржник оплачує кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Позитивними чортами неустойки є : швидкість (скорочений термін позовної давнини — 6 місяців) і зручність застосування (необхідно призвести два елементи складу правопорушення — протиправне поводження і провину порушника).

Але ця форма господарсько-правової відповідальності має обмежену сферу застосування — тільки договірні відношення.

Види неустойки: по юридичних основах: законна (передбачена в законі);

• договірна (передбачена в договорі);
• законна-договірна (передбачена в законі і розмір її коректується договором у межах, не заборонених законом);

по взаємовідносинам стягнення неустойки і відшкодування збитку:

• залікова ( стягнення неустойки, а ущерб- у частині, не покритою неустойкою);
• альтернативна ( на вибір кредитора стягується неустойка або відшкодовуються збитки);
• виняткова ( стягується лише неустойка, збиток не підлягає відшкодуванню);
• штрафна, (стягується неустойка і цілком відшкодовується збиток).

Форми неустойки:

• у процентному відношенні до суми порушеного зобов’язання незалежно від терміна прострочення (наприклад, 20% вартості наданої продукції, що не відповідає вимогам щодо её якості);
• у процентному відношенні до суми порушеного зобов’язання в залежності від терміна прострочення ( наприклад, 0,1% неоплаченої суми за кожний день прострочення);
• у твердій сумі ( застосовується рідко в зв’язку з інфляційними процесами в економіці).

Неустойка стягується в притензионно- позовному порядку.

Конфискация- це безоплатне вилучення в прибуток державного бюджету майна (засобів) суб’єкта хозяйствования- право порушника у випадках, прямо передбачених законом.

Випадки застосування конфіскації:

• виконання угод, укладених із метою, що явно суперечать інтересам держав і товариства (конфіскації підлягає всё приобретённое винними сторонами (стороною) по такій угоді);
• здійснення комерційним банком виробничої діяльності ,що заборонена законом;
• у сфері антимонопольного регулювання й у випадках несумлінної конкуренції;
• у сфері ціноутворення (зокрема щодо предприятий- монополістів, ціни на продукцію яких регулюються державою) і в деяких інших випадках.

Механізм застосування: судовий порядок по позові компетентних органов- податкових, контрольно-ревізійних, антимонопольних і ін.

Організація діяльності Адміністративних судів України

... запроваджуваного ним у нормативно-правовий обіг понятійного інструментарію. Реферат присвячений проблемам оргінзації діяльності адміністративних судів, тому будуть розглянуті насамперед, такі загальні питання, як ... адміністративних судів, Верховною Радою України перенесено кінцевий термін початку їх роботи на 1 липня 2007 року. Запропонований Комітетом з питань правосуддя проект Закону ...

Юридичною підставою застосування конфіскації є тільки закон;

• фактичні підстави — протиправне поводження, у випадку здійснення угоди, укладеної з метою, що явно суперечить інтересам держави й общества- ще і провина (прямой намір).

Господарсько-адміністративний штраф — це грошова сума, що вноситься в державний бюджет суб’єктом господарювання — правопорушником у передбачених закон випадків.

Форми хозяйственно — адміністративного штрафу:

• у процентному або конкретному відношенні до суми порушення;
• в определённом кількості необлагает мінімум прибутків громадян.

Застосовується:

• тільки у вертикальних відношеннях;
• по постанові компетентних органів (антимонопольних — за порушення антимонопольного і конкурентного законодавства;
• санитарно- епідеміологічної служби — за порушення санитарно- епідеміологічних вимог;
• державних органів контролю за ценами- за порушення державних дисципліни цін і ін., як правило, у судовому порядку);

• без дотримання претензійного порядку;
• при наявності тільки протиправного поводження (фактична підстава).

ОПЕРАТИВНО- ГОСПОДАРСЬКІ САНКЦІЇ — це передбачені законодавством міри економічного впливу кредитора на хозяйствующего суб’єкта-боржника, спрямована на попередження або зменшення витрат кредитора від порушень боржника.

Характерні риси цих санкцій: застосовуються тільки в господарсько-договірних відношеннях;

• застосовуються на розсуд кредитора;
• ціль застосування — захист інтересів кредитора;
• виражаються переважно в мірах організаційного характеру.

ПРИКЛАДИ оперативно-господарських санкцій:

• відмова від прийняття й оплати некачественной продукції;
• призупинення відвантаження в зв’язку з несплатою продукції;
• зниження цін через хиби продукції;
• оплата виконання після прийняття по якості і кількості;
• переклад боржника на невигідну для нього форму оплати;
• розірвання договору.

Планові госрозрахункові санкції (ОЦІННІ) — це передбачені чинним законодавством міри економічного впливу на суб’єкта , що хазяює , у зв’язку з порушенням їм планових нормативних і планових завдань.

Приклади планово-госпрозрахункових санкцій:

• підвищення тарифу (розміру оплати) за понад лімітне використання природних ресурсів, електроенергії;
• позбавлення пільг (наприклад, податкових) у зв’язку з порушенням умов їхній надання;
• виняток із звітності даних про продукцію, виготовленої з порушенням державного стандарту;
• державних будівельних норм і правил);

• віднесення на прибуток, що залишається в розпорядженні суб’єкта , що хазяює, недочисленной у випадках дострокового списання основних фондів (за винятком передбачених законом випадків змушеного списання).

Механізм застосування: планово- госпрозрахункові санкції застосовуються самим суб’єктом господарювання — правопорушником, у випадку якщо він не зробить — компетентними органами , що виявили факт правопорушення.

Державне регулювання комерційної діяльності

... діяльність, а про правові основи підприємницької діяльності з навчального курсу КОМЕРЦІЙНЕ ПРАВО. Отже, що ж таке комерційна діяльність? ... командними методами керування негативних явищ у народному господарстві України можливо на основі реформування відносин власності і ... обумовлює необхідність створення відповідних умов, що визначаються чинністю закону вартості і сприяють реалізації в умовах ринку ...

Основами застосування планово-госпрозрахункових санкцій: юридические- закон; фактические- протиправне поводження.

Господарсько-організаційні санкції — це передбачені законом міри організаційного впливу (обмеження) на суб’єкта господарювання . який застосовуються компетентними державними органами у випадках порушення їм передбачених умов здійснення господарської діяльності.

До них ставляться: обмеження або призупинення діяльності суб’єкта, що хазяює, до усунення виявлених у його діяльності хиб (у випадку недотримання вимог екологічного законодавства, санітарно-епідеміологічних правил і т.д.);

• призупинення дій ліцензії;
• анулювання ліцензії;
• скасування державної реєстрації;
• примусова реорганізація (у зв’язку з допущенням суб’єктом підприємницької діяльності — монополістам на ринку товару монополістичного правопорушення);
• примусова ліквідація (у випадку скасування державної реєстрації;
• скасування ліцензії, якщо вся діяльність господарської організації лицензируется;
• визнання суб’єкта підприємницької діяльності банкрутом, якщо після погашення його боргів у нього не залишилося майна, необхідного для продовження своєї попередньої діяльності).

Механізм застосування: компетентними органами (тимчасове призупинення діяльності суб’єкта господарювання до усунення виявлених порушень, призупинення дій і скасування ліцензій, примусова реорганізація) або в судовому порядку (примусова ліквідація).

Підстави застосування хозяйственно- організаційних санкцій: юридические- закон; фактические- протиправне поводження.

Література

1. Цивільний кодекс.

2. Закон України «Про підприємництво» 7.01.91.

3. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91.

4. Закон України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» .

5. Закон України від 18 листопада 1997 р. «Про внесення змін до деяких законів України, що передбачають безспірне списання (стягнення) коштів за рахунок юридичних осіб та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності».

6. Вінник О.М. Проблеми відповідальності суб’єктів господарювання, їх учасників і власників майна //ВВАС України.- 1998. — № 3.

7. Комаров С. Ответственность у комерційному обороті. — М.,1991.

8. Липницкий Д.Х. Проблемы господарсько-правової відповідальності // Проблеми становлення господарського законодавства України. -Донецк,1995.

9. Побирченко И.Г. Разрешение господарських суперечок і захист господарських прав // Господарське процесуальне законодавство. -К.,1976.

10. Поляков Б.М. Ответственность і захист господарських прав //Проблеми становлення господарського законодавства України. — Донецьк,1993.

11. Слипчук Т.В. Проблемы відшкодування збитків як форма економічної відповідальності. Автореф. дисс. Канд.юрид. наук. — К.,1993.

Цивільне право України

... України. Зокрема, такі: непорушність права приватної риватної власності, економічне різноманіття (різноманіття форм права власності), свобода підприємницької діяльності, право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності [5 ; 208]. Цивільне ... позбавлений права власності. Далі встановлюються правові підстави для позбавлення права власності: примусове відчуження об'єктів права приватної ...

12. Хоменко В.Н. Ответственность у господарському праві. — К.,19975.