Основи цивільного права

Реферат

Зміст

Запровадження

1. Поняття і є предметом громадянського права

2. Принципи та художні засоби регулювання

3. Обмеження громадянського права з інших галузей права

4. Захист громадянського правничий та засоби захисту громадянського права

Укладання

Список використовуваної літератури

Запровадження

цивільний право судовий контроль

У цьому курсової роботі ми опишемо поняття, предмет, принципи та художні засоби регулювання громадянського права, розглянемо, як відбувається обмеження громадянського права з інших галузей права, і навіть як здійснюється захист громадянського права, і розповімо про засоби його захисту.

Як і кожна галузь, громадянське право складається з правових норм, регулюючих відповідні суспільні відносини. Предмет громадянського права також становлять суспільні відносини. Тому поняття предмета був із питанням у тому, які суспільні відносини регулюються нормами громадянського права. Коло громадських відносин, врегульованих цивільним правом, надзвичайно великий.

Громадяни та молодіжні організації, здійснюючи підприємницьку діяльність, постійно вступають між собою у суспільні відносини, регульовані нормами громадянського права. Громадяни у своїй повсякденній життя, вдаючись до послуг різних організацій, також входять у суспільні відносини, регульовані цивільне право. Норми громадянського права поширюють свою дію і відносини, які періодично виникають між самими громадянами. Наприклад, під час укладання ними договору позики, майнового найму, дарування та інших, не заборонених законом договорів. Цивільним правом регулюються й стосунку, що у результаті поширення про громадянина неправдивих відомостей, які зачіпають його честь, гідність чи репутацію.

1. Поняття й предмета громадянського права

Громадянське право — галузь права, регулююча майнові та особисті немайнові відносини, засновані на рівність, автономії волі і потрібна майнової самостійності їх учасників.

Громадянське право, передусім, покликане регулювати майновий оборот ринкової економіки, тому рівність учасників означає відсутність підпорядкування одного суб’єкта іншому, автономія волі — можливість самостійно вибирати лінію поведінки без стороннього втручання, майнова самостійність — володіння матеріальними благами так і вільний розпорядження ними.

16 стр., 7587 слов

Адміністративне право України

... діянь, складати протоколи про адміністративні правопорушення тощо Отже, предмет адміністративного права включає суспільні відносини, що виникають у звязку зі здійсненням недержавними субєктами делегованих їм ... звяки регулюють відношення майнового характеру, при цьому необхідно вказати, що норми громадянського права стосуються майнових відношень в тих випадках, коли сторони рівно-правні (наприклад, ...

Предметом громадянського права є, по-перше, майнові відносини. Їх об’єктом може бути лише матеріальної предмет (будинок, автомобіль, магнітофон), а й інші блага, які можна помацати чи побачити (наприклад, майнових прав оренди, переважної купівлі, роботи й послуги, інформація).

Їх безтілесна форма корисно їм змінювати власників, забезпечувати виконання зобов’язань, загалом бути об’єктом цивільних прав нарівні відносини із своїми відчутними і видимими «побратимами».

Перебування об’єкта цивільних прав у якогось високого посадовця утворює речові цивільно-правові відносини. Власник речі (наприклад, власник автомобіля) оточений безликим морем інших суб’єктів громадянського права. Наш власник проти неї володіти, користуватися й розпоряджатися автомобілем з одночасної обов’язком дотримуватися права інших суб’єктів. З іншого боку, будь-який суб’єкт громадянського права може вимагати від власника дотримання законних прав інших (скажімо, не їздити у автомобілі тротуарами), зобов’язавшись у своїй не здійснювати дій, завдають власнику збитки.

Іншу групу майнових відносин становлять зобов’язальні відносини. Вони пов’язують лише обмежену кількість суб’єктів громадянського права під час переходу майна від однієї особи до іншого (наприклад, власник продає автомобіль іншого громадянина).

Особисті немайнові відносини, які мають у своїй основі матеріального блага, тим щонайменше, також регулюються цивільне право, оскільки з їхньою властивості (зокрема, належати юридично рівним суб’єктам правовідносин) дозволяють застосовувати до особистим немайновим відносинам ті прийоми правового впливу, які притаманні громадянського права. Ряд особистих немайнових відносин тісно пов’язані з майновими (так, немайнове право авторства на твір автоматично дає можливість власникові отримати винагороду при опублікуванні твори).

Інші немайнові відносини позбавлені такого властивості. До них належать: декларація про добре ім’я, репутацію, особисту й сімейну таємницю та інших. Ці невідчужувані блага мають першочергового значення як учасники правовідносин як суб’єктів громадянського обороту, але охороняються та інших громадських відносинах, тому участь громадянського права у тому регулюванні є реалізація принципу всілякої захисту цих прав.

Громадянське право є вершиною юридичної формою економічних відносин. Воно як дає форму базисним явищам, оскільки оперує відносинами виробництва, розподілу, обміну та споживання,получающими свій відбиток у вольових відносинах, а й шукає нових форм тих та розвитку явищ,

Під цивільне право розуміють: 1) галузь права в розумінні системи норм; 2) громадянське законодавство в розумінні системи нормативних актів; 3) науку в розумінні системи знання цивільно-правових явищах як і діяльність із виготовлення нових знань; 4) навчальний курс в розумінні системи інформації про цивільно-правових знаннях.

Предмет правовим регулюванням галузі — подібні суспільні відносини, які у основі розподілу системи права на галузі,регулирующиеся даної галуззю права.

Предмет громадянського права – засновані на рівність, автономії, волі і потрібна майнової самостійності учасників, а випадках, прямо передбачених чинним законодавством, і владному підпорядкуванні одного боку інший, майнові відносини, і навіть засновані на рівність, автономії волі і потрібна майнової самостійності учасників, пов’язані з майновими особисті немайнові стосунки держави й особисті немайнові відносини, які пов’язані з майновими, якщо інше не випливає з суті цих відносин.

12 стр., 5573 слов

Цивільне право України

... цивільно-правові відносини — це суспільні відносини, урегульовані нормою цивільного права, учасники яких є носіями цивільних прав і обов'язків. Цивільне право регулює широке коло різноманітних відносин: майнові відносини. Майнові відносини «обслуговують» ... стану допускається з подальшим повним відшкодуванням його вартості; конфіскація майна. Вона може бути застосована виключно за рішенням суду у ...

Основну групу відносин, регульованих нормами громадянського права, становлять майнові відносини. Поняття майнових відносин нерозривно пов’язане з поняттям майна.

Поняття «майно» у праві застосовується для позначення: 1) сукупності речей і тих матеріальних цінностей, що у власності особи або стосовно яких в нього є інша речове право; 2) сукупності речей і прав отримання речей чи іншого майнового задоволення з інших осіб (актив; наприклад, встановлюючи правила про відповідальність юридичних за своїми зобов’язаннями, законодавець визначає її обсяги межах, зазвичай, закріпленого його майна яким згідно із законом то, можливо звернено стягнення); 3) сукупності речей, майнові права і управлінських обов’язків, які характеризують майновий стан їх носія (актив і пасив; з цим розумінням майна пов’язано універсальне правонаступництво – перехід до іншого особі активу і пасиву тобто правий і обов’язків при успадкування і припинення юридичних внаслідок організації).

Майнові взаємини творяться у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання засобів і продуктів виробництва.

Майнові взаємини в суспільстві численні й досить різноманітні, що зумовлює їх комплексне регулювання практично всі галузями права. Як специфіки врегульованих цивільним правом майнових відносин різні автори називають їх зв’язку з дією об’єктивного економічного закону вартості,возмездность, їхтоварно-денежную форму та інших.

За вмістом майнові відносини діляться на:

пов’язані з приналежністю майна (статика):

  • натомість взаємини власності, що виникають у з перебуванням майна біржа у власника;
  • б) ставлення власності, що виникають у з перебуванням майна що в осіб, які його власниками;

пов’язані переходити майнових благ від самих осіб решти (динаміка):

  • а) зобов’язання, виникаючі з урахуванням договору;

б) делікатні зобов’язання:

  • що виникають із заподіяння шкоди;
  • що виникають ізнеосновательного збагачення чи заощадження майна;
  • стосункам по спадкуванню.

Поруч із майновим предметом цивільно-правового регулювання є також особисті немайнові відносини. Вони характеризуються такими основними рисами:

  • відсутність економічного змісту незалежно від своїх зв’язки Польщі з майновими відносинами;

нематеріальні блага як їх предмета: ім’я, честь, гідність, авторство на твір науки, літератури та ін.;

виникнення щодо нематеріальних благ, невіддільних від особистості.

2. Принципи й фізичні методи регулювання

Під принципами громадянського права розуміються основні початку цивільно-правового регулювання громадських відносин. Принципи громадянського права пронизують все громадянське законодавство, відбиваючи його найважливіші властивості. Тому правильне розуміння й застосування норм громадянського законодавства можливе лише урахуванням загальних засад громадянського права.

15 стр., 7209 слов

Реалізація норм права

... норм права, тобто поведінки суб'єктів права відповідно до вимог (заборони, дозволу, зобов'язання) норм права. Отже, реалізація норм права — це втілення положень правових норм у фактичній поведінці (діяльності) суб'єктів права. Інакше кажучи, реалізація норм права ... б) норма права — це формально визначене правило поведінки. У нормі права закріплюються права і обов'язки учасників суспільних відносин, а ...

Принципи громадянського права й не лише пронизують наскрізь все громадянське законодавство, «розчиняючись» у його правових нормах а й, будучи «витягнутими» із усієї маси громадянського законодавства, знайшли собі безпосереднє свій відбиток у ст. 1 ДК. Значення такого законодавчого рішення важко переоцінити. Законодавчо закріплені принципи громадянського права можуть безпосередньо застосовуватися при регулюванні громадських відносин, які входять у предмет громадянського права. Зокрема, принципи громадянського права застосовуються, є прогалини у цивільному законодавстві і тому виникає у застосуванні аналогії права. Це означає, що з регулювання громадських відносин, не врегульованих конкретної нормою громадянського права, застосовуються основні початку громадянського законодавства, тобто принципи громадянського права. До таких принципам громадянського права ставляться такі:

1. Принципдозволительной спрямованості цивільно-правового регулювання.

2. Принцип рівності правового режиму всім суб’єктів громадянського права.

3. Принцип неприпустимість довільного втручання у приватні справи.

4. Принцип недоторканності власності.

5. Принцип свободи договору.

6. Принцип вільного пересування товарів, послуг і коштів по всій території Російської Федерації.

Принципдозволительной спрямованості цивільно-правового регулювання. Значення цього принципу за умов ринкової економіки надзвичайно великий. Ринкова економіка може успішно розвиватися в тому разі, якщо суб’єкти громадянського права мають необхідної свободою, виявляють підприємливість, ініціативу і іншу активність у сфері громадянського обороту. Останнє було практично неможливо без втіленої у нормах громадянського права принципудозволительной спрямованості цивільно-правового регулювання громадських відносин. Вміщені у цивільному законодавстві норми права сформульовані з урахуванням загальне правило: «дозволено усе те, що ні заборонено законом». Відповідно до це правило суб’єкти громадянського права можуть здійснювати будь-які дії, не заборонені законом. Зокрема, громадяни і юридичних осіб, наділені загальної правоздатністю, можуть займатися будь-якими видами підприємницької й інший діяльності, не забороненої законом.

Іншим проявом аналізованого принципу і те обставина, більшість норм громадянського права носитьдиспозитивний характер. Застосування цих норм повністю залежить від розсуду учасників громадянського обороту. Вони можуть виключити застосування диспозитивної норми до своїх відносинам, можуть невпізнанно змінити неї давав у цілому або будь-якої її частки тощо. буд. Завдяки з того що основу громадянського законодавства лежатьдиспозитивние норми, суб’єкти громадянського права можуть реалізовувати свою правоздатність на власний розсуд, набувати суб’єктивні права або набувати їх, вибирати конкретний спосіб їх придбання, регулювати на власний розсуд зміст правовідносини, учасниками якої є, розпоряджатися які належать їм суб’єктивними правами, вдаватися або вдаватися до заходам захисту порушеного правничий та т. буд.

Суб’єкти громадянського права можуть купувати правничий та покладати він обов’язки, як передбачені Законом й іншими правовими актами, але такі правничий та обов’язки, які передбачені цивільного законодавства, якщо де вони суперечать загальним початкам і змісту громадянського законодавства (ст. 8 ДК).

5 стр., 2057 слов

Захист права власності та інших речових прав

... і коштів, передбачених нормами громадянського права, що забезпечують нормальне і безперешкодний розвиток економічних відносин суспільства. У широкому значенні захист права власності та інших речових прав як захисту прав власника чи володаря речового права здійснюється всіма тими ...

Найбільш ефективний розвиток країни громадянського обороту відбувається тоді, що його учасники входять у відносини друг з одним і здійснюють своєї діяльності у межах цих взаємин у відповідності зі своїми інтересами, втіленими в їхніх правах. З огляду на це громадянське законодавство встановлює, що суб’єкти громадянського права на власний розсуд здійснюють свої цивільні права (п.1 ст.9 ДК).Усмотрение суб’єктів громадянського права під час здійснення їхніх прав спирається лише з їх майнові й інші інтереси. Ніхто немає права диктувати учасникам цивільних правовідносин, як здійснювати свої права.

Разом про те свобода розсуду учасників цивільних правовідносин не безмежна і є у певних юридичних рамках. Чинне законодавство встановлює відповідні межі здійснення цивільних прав. Так було в відповідність до п. 1 ст. 10 ДК заборонена використання цивільних прав з метою обмеження конкуренції. У п. З ст. 55 Конституції РФ і п. 2 ст. 1 ДК встановлено, що цивільні права може бути обмежено виходячи з федерального закону лише у тій мірі, у це необхідна за з метою захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров’я, правий і законних інтересів інших, забезпечення Ізраїлю і держави. У цих нормах знаходить відбиток найбільш оптимальне поєднання приватного й публічного інтересу у цивільному суспільстві.

Учасник громадянського правовідносини може скористатися своїм правом, і може і скористатися, відмовившись з його здійснення. У цьому відмова громадян, і юридичних осіб здійснення їхніх прав не тягне припинення цих прав, крім випадків, передбачені законами (п. 2 ст.9 ДК).

Зокрема, не припиняє існування права на судову захист порушеного громадянського права обмовка, зроблена сторонами у договорі у тому, що це розбіжності з-поміж них вирішуються шляхом переговорів без звернення до суду по дозвіл виниклого спору.

Оскільки здійснення і захист цивільних прав залежить від розсуду учасників громадянського обороту, органи державної влади місцевого самоврядування, і навіть інші особи немає права примушувати учасників цивільних правовідносин для реалізації чи в захисті їхніх суб’єктивних прав. Правові акти теж можуть встановлювати обов’язок учасників цивільних правовідносин у здійсненні чи захисту їхніх правий і тим паче вводити санкції щодо осіб, які пред’являють позови про захист порушених цивільних прав, як і відбувалося у минулому.

Принцип рівності правового режиму всім суб’єктів громадянського права. Цей принцип означає, що жодного суб’єкт у цивільному праві не має певними перевагами над іншими суб’єктами громадянського права. Однією з проявів зазначеного принципу і те, що самі норми права поширюються на відносини з участю громадян, і на відносини з участю організацій, Російської Федерації, суб’єктів Російської Федерації і муніципальних утворень.

Цей принцип проходить крізь ці структурні підрозділи розміщуються громадянського законодавства. Тож якщо в ранішедействовавшем законодавстві передбачалося два терміну позовної давності: 3 роки для відносин із участю громадян, і рік для відносин між організаціями, то нині чинному законодавстві закріплено єдиний всім суб’єктів громадянського права трирічний строк позовної давності. У підгалузі «право власності та інші речові права» Україні цього принципу висловлене у цій правилі у тому, що має рацію всіх власників захищаються так само (п. 4 ст. 212 ДК), що внесло істотних змін у раніше діюче законодавство, що передбачає підвищену захист соціалістичних форм власності.

15 стр., 7462 слов

Захист в цивільному праві — Теорія держави та права — ...

... права на захист. Серед суб'єктивних цивільних прав особи праву на захист відводиться особливе місце та особлива роль. Право на захист — це специфічний сторож інших цивільних прав, гарант їх здійснення. Вважати право на захист ... стають конкретні суб'єктивні права конкретних учасників цивільного правовідношення. Потреба ... судового захисту. Принцип диспозитивності у здійсненні особою своїх прав дозволяє ...

Принцип неприпустимість довільного втручання у приватні справи. Вміщені у цивільному законодавстві норми права висловлюють насамперед особисті інтереси учасників громадянського обороту. Відповідно до цим у зазначених нормах втілено принцип