Професіограма адвоката

Реферат

Вступ

Поряд з державними органами, які вирішують поточні та перспективні питання господарської діяльності, техніки, освіти, науки, обороноздатності, зовнішньої політики тощо, у державі існують також органи, що створюються тільки з метою охорони й захисту права — діяльності, що називається правоохоронною.

Особое место в установлении правоохранительной деятельности занимает защитник прав и свобод людей, жизни, здоровья, чести, доброты, некомпетентности и безопасности.

Конституция 1996 года призвана утвердить Украину как суверенную, независимую, демократическую, социальную и правовую власть. Людин, її жизнь и здоровье, честь в гісту, недоступность и безопасность для признания в нашей стране лучшей социальной ценности. Проблема прав человека выросла во всем мире в связи с развитием приостановки. Утрата прав и свобод человека стала символом справедливости между внутренними и внешними правами самых могущественных держав.

Далее, право граждан на получение юридической помощи было закреплено в Конституции Украины 1996 года. Алексей Конституционю Украины лишен не закрепления широкого спектра прав огромных людей, а установления гарантий их реализации. Одна из таких гарантий — право граждан приобретать свои субактивные права и интересы, охраняемые законом. Существует общее правило, согласно которому права человека должны оцениваться значимым миром с юридической помощью, которая была передана по закону. Такая помощь великим людям может иметь самые разные формы, в том числе форму представительства в гражданском праве. А представительство адвоката в суде, конечно же, в более комплексной форме юридической помощи, как правило, как правило, сообщество не скрывает достаточных специальных юридических знаний для особого обладания правами, свободами, охраняемыми законом закон.

Послание доброты к независимости Украины в украинском законодательстве нарушается первыми крокодилами на пути к началу независимой и независимой адвокатской деятельности. 19 грудня 1992 року був прийнятий Закон України «Про адвокатуру» (до якого з 2002 по 2008 рік були внесені ряд змін та доповнень), за яким адвокатуру в Україні визначено як добровільне професійне громадське об’єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захистові прав, свобод і представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

1. Cпецифіка роботи адвокатом

Адвокат, або правник (лат. advocatus, той хто допомагає, особливо на суді) — особа, що надає юридичну допомогу, здійснює правовий захист, провадить справу у суді.

17 стр., 8006 слов

Понятие прав и свобод человека и гражданина

... основные права и свободы человека неотчуждаемы и принадлежат каждому от рождения. Именно такого рода права и свободы закрепляются в Конституции. Особые юридические свойства основных прав и свобод. Эти права и свободы: лежат в основе всех других прав и свобод Так, все права, вытекающие ...

Адвокат оказывает юридическую помощь физическим и юридическим лицам в получении их интересов от судьи.

Cпецифіка роботи адвокатом:

Бути адвокатом не так просто. Адвокатський статус накладає низку обов’язків:

* зі свого гонорару адвокат відраховує кошти на загальні потреби адвокатської палати, утримання відповідної адвокатської структури, страхування професійної відповідальності, інші потреби, пов’язані з професійною діяльністю

* адвокат робить вступний внесок у адвокатську палату (це неформальна, але усталена вимога)

* «справи за призначенням» — безкоштовний захист певного кола осіб: це не приносить доходу, тому беруться за безкоштовний захист або початківці, або справжні альтруїсти.

Кроме того, статус адвоката объединит ваш предпринимательский опыт и способность постоянно выступать в роли защитника шпионажа, будь то любая организация.

Робота для адвоката:

Адвокатське бюро, юридична консультація, приватна практика.

Посадові обов’язки

Забота о законных интересах сообщества и организации, предоставление юридических консультаций, представление сообщества и общественных организаций перед судьей, арбитражем, государственными органами выступает в качестве хранителя в суде при рассмотрении дела о судимости.

Юрист обязан знать гражданское право, карну, трудовое, финансовое и административное право, законодательные и нормативные акты, логику, психологию, риторику.

Особливості професії адвокат

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на адвокатську діяльність та прийняв Присягу адвоката України.

Адвокат не может быть услышан судьей, прокуратурой, государственным нотариусом, внутренним расследованием, службой безопасности, государственной администрацией. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Закон “Про адвокатуру” встановлює певне коло осіб, які можуть набути статус адвоката, і пов’язує це з декількома чинниками, зазначеними у коментованій статті: громадянство України, вища юридична освіта, стаж роботи за фахом, підтвердження належного рівня знань і лише за наявності усіх цих ознак — отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняття Присяги адвоката України.

Сто процентов большинства украинских продуктов питания однозначно: это хороший закон, что никто из украинцев, большая часть большей части Украины, не может защищать нашу страну. Втрата громадянства України тягне за собою анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у відповідності зі ст. 17 Закону “Про адвокатуру”.

Зарплата і перспективи професії адвоката

Известные юристы с беззащитными, успешными, не имеют проблем с клиентами. Новички не готовы делать лед и лед, чтобы управлять своими друзьями. Середня зарплата адвоката, що лише розпочинає, $400 до $1000. Повышение зарплаты идет параллельно с ростом популярности и количества игр на ярмарке.

5 стр., 2059 слов

Права та обовязки адвоката

... прийняття доручення на здійснення представництва прав та охоронюваних законом інтересів громадян адвокат має бути впевненим у можливості захисту прав та законних інтересів громадян за наявних ... Відповідальність адвоката . За порушення вимог ст. 16 Закону України “ Про адвокатуру” від 19.12.1992р. , інших актів законодавства України що регулюють діяльність адвокатури , Присяги адвоката України , ...

2. Історія зародження професії адвокат

Слово «адвокат» походить від латинського advocatio, що означає «кликати на допомогу».

Юристы — это люди, профессиональные борги, которые окажут юридическую помощь обществу и организациям. Юристы своими действиями учитывают нарушение законодательства, занимая позицию законных прав и интересов общества и организации, и сами по себе выконуют профессиональные и моральные обязательства перед лицом отстранения.

Вже в III столітті до н.е. перший понтифік із плебеїв Тиберій Корунканий почав першим надавати юридичну допомогу всім громадянам без розходження. Йома была унаследована от множества римских затонувших кораблей, и на протяжении всей юриспруденции общества полезно учиться на теории и практике права.

В Україні формування професійної адвокатури відбулося у польсько-литовську добу (X І V-XVІ ст.).

У Першому Литовському Статуті (1529 р.) вживається термін «прокуратор» або «речник» щодо професійних юристів, які здійснювали повноваження представника сторони або її помічника. Прокурор письменно утвердил право представлять интересы партии, и в случае присутствия в суде партия была судима по высокой цене.

У ті часи вживається і слово «адвокат» («адвокатус»), але виключно до адміністративних урядовців. У значенні захисника прав сторони термін «адвокат» вперше використовується в «Правах, по которым судится малороссийский народ» (1743 р.).

Всі три Литовські Статути (1529, 1566, 1588 рр.) встановлювали умови, за яких особа допускалася до виконання обов’язків прокуратора в судах. Например, первый литовский статут защищал прокурор, був іноземец. Захисник может быть тощим людином, которого обвиняют в духовных людях и корабельных экипажах замковых и земских судов.

Обов’язки прокуратора прописані у третьому Литовському Статуті (1588 р.).

Був спеціально передбачений урядовий захисник для тих, хто не міг себе захищати (убогих людей, удів, сиріт).

Были установлены правила прокуратуры: они, похоже, не разбирались в вопросах правосудия, но их можно было применять во всем мире. Однажды, если поверенный отвечает интересам другой стороны, он отказался от права на осуществление. Например, за неявку в суд по неявным причинам смертная казнь могла быть заблокирована.

Ще однією пам’яткою права, яка зіграла важливу роль у становленні адвокатури, є розроблений проект українського кодексу «Права, по которым судится малороссийский народ» (1743 р.), що фактично застосовувався на практиці, хоча й не був прийнятий царським урядом.

21 пункт глави VІІІ цього документа присвячено адвокатурі: вперше вжито термін «адвокат» або «повірений», яким називають того, хто в чужій справі за дорученням чиїмось («верчое челобитие»), замість нього в суді «обстоюет, ответствует и расправляется»; головним обов’язком адвокатів вважалися допомога ближнім і служіння справедливості, а тому заборонялося приймати справу, яка суперечила праву та справедливості і якої «без повреждения совести производить невозможно», наголошувалося на обов’язку адвоката сумлінно діяти у справах вдів, сиріт, незаможних. У «Правах» було також вперше передбачено обов’язок реєстрації адвокатів у судах, де вони виявляють бажання працювати; запроваджено присягу відповідного змісту, яку адвокат зобов’язаний був приносити. Особых вимогов пока молча представляли, но одновременно они становились юристом — группой людей, людей, христиан, румяных и физически здоровых, без свидетелей я становился свицким. Встановлювалися обмеження: нехристияни могли захищати тільки своїх одновірців, особи духовного сану вправі були захищати лише духовенство, церкви, монастирі.

7 стр., 3371 слов

Національна асоціація адвокатів України

... діяльності; 3) забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; 4) забезпечує доступ і відкритість інформації стосовно адвокатів України; 5) виконує інші функції відповідно до Закону. Національна асоціація адвокатів України ... забезпечує доступ і відкритість інформації стосовно адвокатів України через ЄРАУ; забезпечує виконання адвокатами захисту за призначенням і надання безоплатної ...

Діяльність адвоката оплачувалася, однак декотрі справи він зобов’язаний був вести безплатно (справи вдів, сиріт, малозабезпечених).

У «Правах» до судового захисту в окремих випадках допускалися батьки, опікуни, визначені судом, обрані за бажанням сторін.

У разі завдання шкоди підзахисному умисним порушенням своїх обов’язків, адвокат відшкодовував її у подвійному розмірі та позбавлявся права займатися адвокатською практикою, його могли заарештувати або піддати тілесним покаранням, навіть відрізати язика. Шкоду від ненавмисних порушень своїх обов’язків адвокат мав відшкодувати в повному обсязі, причому суд міг застосувати до нього тюремне ув’язненням строком на чотири тижні.

3. Нормативна база

Нормативною базою адвокатської діяльності в Україні є Конституція України, Закон України «Про адвокатуру», Адміністративно-процесуальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Цивільно-процесуальний кодекс, Положення про вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Положення про порядок реєстрації адвокатських об`єднань та інші. Найважливішим є Закон України «Про адвокатуру».

Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Він не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об’єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З них питань вони також не можуть допитуватись як свідки.

4. Особисті якості адвоката

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:

Здібності:

* високий рівень розвитку аналітичного і синтетичного мислення;

  • високий рівень розвитку понятійного мислення (володіння науковими поняттями і здатність сприймати і розуміти різні терміни);
  • високий рівень розвитку дедуктивного мислення (уміння мислити від загального до конкретного);
  • схильність до дослідницької діяльності (розвита увага до деталей, здатність групувати безліч фактів, установлювати причинно-наслідкові зв’язки і т.д.);
  • високий рівень розвитку короткочасної і довгострокової пам’яті;

* наявність розвитих якостей комунікативної групи:

4 стр., 1767 слов

Етика помічника адвоката

... адвокатської етики в частині, яка стосується його діяльності. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних ... України "Про адвокатуру" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних зобов'язань адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України. Помічник адвоката - це особа, ...

  • а) уміння встановлювати психологічний контакт зі своїм підзахисним;
  • б) уміння встановлювати психологічний контакт зі складом суду і з всіма іншими учасниками судового процесу(реалізація якостей адвоката як судового оратора);
  • в) уміння вести переговори, здатність переконання;
  • наявність гарно розвитих вербальних здібностей (уміння правильно і зрозуміло спілкуватися);
  • високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги (здатність протягом тривалого часу зосереджуватися на визначеному виді діяльності);
  • здатність займатися тривалий час кропіткою роботою (робота з досьє, архівними документами);
  • здатність сприймати велику кількість інформації (всебічне адекватне сприйняття ситуації);
  • здатність контролювати свої емоції.

Особистісні якості, інтереси і схильності.

* чесність і порядність;

  • організованість;
  • ерудованість, широкий кругозір (гарні пізнання в різних областях наук);
  • пунктуальність, відповідальність;
  • високі моральні якості (принциповість, переконаність, чуйність і уважність до людей і т.д.);
  • тактовність (здатність виявляти почуття міри);
  • гнучкість, наявність розвитої інтуїції;
  • ділова хватка, наполегливість, об’єктивність;
  • самоконтроль, холоднокровність;
  • комунікабельність, енергійність;
  • уміння швидко відновлювати працездатність;
  • прагнення до самовдосконалення.

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

* вузькість кругозору;

  • непевність у собі, нерішучість;
  • низький рівень розвитку чи відсутність комунікативних здібностей, погана дикція;
  • неврівноваженість, безтактність;
  • інертність;
  • безпринципність;
  • непогашена судимість;
  • відсутність інтересу до виконуваної роботи;
  • запальність, імпульсивність;
  • нездатність зіставляти й аналізувати факти.

5. Структура адвокатури та форми адвокатських утворень

Закон про адвокатуру передбачає чотири форми адвокатських утворень адвокатський кабінет, колегія адвокатів, адвокатське бюро та юридична консультація. Всі вони — некомерційні організації.

Кожен адвокат вільний сам вибирати форму палати адвокатів та місце здійснення адвокатської діяльності: від приватно-практикуючого — адвоката, який створив свій адвокатський кабінет, до колективно-партнерських відносин адвокатів, що утворили колегію, бюро, юридичну консультацію1. Про свій вибір адвокат зобов’язаний повідомити рада палати адвокатів суб’єкта Федерації, членом якої він є.

Адвокатський кабінет — це присутствене місце (присутність) 2 адвоката, який прийняв рішення здійснювати адвокатську діяльність індивідуально. Про його установі адвокат надсилає до ради палати адвокатів суб’єкта Федерації, членом якої він є, рекомендованим листом повідомлення із зазначенням відомостей про себе, місце знаходження адвокатського кабінету, порядок здійснення телефонного, телеграфного, поштового та іншого зв’язку між радою палати адвокатів і адвокатом. Адвокатський кабінет не є юридичною особою.

Адвокат має право використовувати для його розміщення житлові приміщення, що належать йому або членам його сім’ї на праві власності, за згодою останніх. Житлові приміщення, які займає адвокатом і членами його сім’ї, за договором найму можуть використовуватися під адвокатський кабінет за згодою наймодавця і всіх повнолітніх осіб, що проживають спільно з адвокатом.

34 стр., 16985 слов

Організація діяльності Адміністративних судів України

... обіг понятійного інструментарію. Реферат присвячений проблемам оргінзації діяльності адміністративних судів, тому будуть ... 1 вересня апеляційних адміністративних судів, Верховною Радою України перенесено кінцевий термін ... його здійсненні, колегіального та одноособового розгляду справ у судах. Єдність системи судів загальної юрисдикції випливає із спільності принципів їх організації і діяльності ...

Два і більше адвоката має право заснувати колегію адвокатів або адвокатське бюро. Колегія адвокатів — це недержавна, незалежна, самоврядна і самоконтроліруемая організація професійних юристів, які добровільно об’єдналися з метою надання кваліфікованої юридичної допомоги фізичним і юридичним особам.

Колегія адвокатів — це не просто добровільне об’єднання громадян РФ, а об’єднання осіб, які займаються адвокатською діяльністю.Її засновниками та членами можуть бути адвокати, відомості про яких внесені тільки в один регіональний реєстр. Колегія адвокатів діє на підставі статуту і установчого договору. Укладений адвокатами установчий договір визначає умови передачі колегії свого майна, порядок участі в її діяльності та умови прийому нових членів, права та обов’язки засновників (членів) колегії адвокатів, порядок і умови виходу з її складу.

Статут колегії адвокатів, що затверджується її засновниками, повинен містити такі відомості: про її найменування та місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, джерел утворення майна та напрямки його використання, порядку управління, внесення до статуту змін, доповнень, реорганізації та ліквідації колегії адвокатів.

Колегія адвокатів вважається заснованою з моменту її реєстрації відповідно до встановленого порядку. Відмова в реєстрації може бути оскаржена до суду. Колегія адвокатів вправі створювати філії на всій території РФ, а також на території іноземної держави, якщо це передбачено законодавством даної іноземної держави. Адвокати, що здійснюють адвокатську діяльність у філії, є членами колегії адвокатів, що створила відповідний філія. Відомості про адвокатів філії, в тому числі створеного і на території іноземної держави, вносяться до регіонального реєстру того суб’єкта РФ, на території якого заснована колегія.

Адвокатське бюро — це типова форма взаємовідносин некомерційного партнерства між адвокатами-партнерами, що зобов’язалися поєднати свої зусилля для надання юридичної допомоги від імені всіх партнерів. Адвокати, що заснували адвокатське бюро, укладають між собою партнерський договір в простій письмовій формі, в якому вказуються: термін його дії; порядок прийняття партнерами рішень; порядок обрання керуючого партнера і його компетенція; інші істотні умови. З моменту припинення партнерського договору незалежно від підстав припинення, передбачених у п. 6 ст. 23 Закону про адвокатуру (розірвання або закінчення терміну дії партнерського договору, припинення або призупинення статусу одного з адвокатів-партнерів), його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаним спільними зобов’язаннями відносно довірителів та третіх осіб. При виході з партнерського договору одного з партнерів він зобов’язаний передати керуючому партнеру провадження по всіх справах, по яких надавав юридичну допомогу. Після припинення партнерського договору адвокати зобов’язані укласти новий аналогічний договір. Якщо цього не було, то адвокатське бюро підлягає реорганізації в колегію адвокатів або ліквідації.

15 стр., 7481 слов

Європейський суд з прав людини як вищий орган з вирішення трудових спорів

... та дослідити діяльність Європейського суду з прав людини. Як нам відомо багато громадян України звертаючись до Європейського суду отримали відмову. Чому ... Суд з прав людини; Комітет міністрів Ради Європи; Комітет з прав людини ООН. Засідання Європейського Суду проводяться в Палаці Прав Людини. Організація діяльності Суду, правила процедури, порядок реєстрації заяв, їх розгляд, прийняття рішень ...

Юридична консультація (англ. Бюро правової рада) — колектив адвокатів, заснований адвокатською палатою для організації роботи з надання юридичної допомоги населенню та забезпечення його доступу до правосуддя.

6. Підвищення кваліфікації адвокатами України

1. Дія цього порядку поширюється на адвокатів які здійснюють адвокатську діяльність у формах визначених Законом України «Про адвокатуру».

2. Підвищення кваліфікації адвокатів має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення професійних знань, умінь та навичок, здобуття нової спеціалізації або кваліфікації на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, підтримання на належному рівні знань у питаннях, з яких вони згідно з чинним законодавством, незалежно від сфери своєї переважної спеціалізації, якщо така має місце, зобов’язані надавати юридичну допомогу за призначенням органів досудового слідства або суду, а також безкоштовно, та забезпечення адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

3. Підвищення кваліфікації адвокатів має:

  • зміцнювати їх правові навички;
  • підвищувати рівень усвідомлення ними етичних питань;
  • підвищувати рівень усвідомлення ними прав людини;
  • навчати адвокатів повазі до прав та інтересів клієнтів;
  • навчати адвокатів захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню;
  • навчати адвокатів сприянню належному відправленню судочинства.

4. Видами підвищення кваліфікації адвокатів, що забезпечують його безперервність, є:

  • навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації з отриманням відповідного сертифіката вищого навчального закладу;
  • участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться за участі Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Україні та за кордоном;
  • участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться регіональними, загальнодержавними та міжнародними спілками та асоціаціями адвокатів та громадськими організаціями юристів, в Україні та за кордоном;
  • навчання у Школах адвокатської майстерності та центрах підвищення кваліфікації при кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
  • публікації наукових або науково-методологічних статей у професійних юридичних видання;
  • підготовка монографій, підручників, посібників, тощо;
  • самостійне навчання (самоосвіта);
  • Адвокат має право вільно обирати види підвищення своєї кваліфікації.

5. Професійні програми підвищення кваліфікації передбачають навчання:

а) за загальною складовою — удосконалення та оновлення знань і умінь з правових, методологічних, етичних та інших питань професійної діяльності адвоката;

б) за галузевою складовою — здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі права чи сфері діяльностi

5 стр., 2142 слов

Особливості статусу адвоката іноземної держави

... нового стану комплектування адвокатури шляхом надання статусу адвоката. Закон докладно регламентує ... статусу адвоката може бути оскаржене до суду. Статус адвоката присвоюється претендентові на невизначений термін і обмежується певним віком адвоката. Обличчя, яке здобуло статус адвоката, вносять у реєстр адвокатів, ... підстав щодо призупинення статусу адвоката. Адвокат немає права проводити дозвілля у ...

6. З метою оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів встановлюється період у п’ять років (період оцінювання).

7. До адвокатів, які не виконують обов’язку щодо постійного вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, не виконують вимог цього Порядку, рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури про підвищення кваліфікації адвокатів можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому діючим законодавством про адвокатуру за порушення Правил адвокатської етики.

7. Дисциплінарна відповідальність адвоката

Закон України «Про адвокатуру» регулює питання, пов’язані з дисциплінарною відповідальністю адвоката. Ним встановлено такі дисциплінарні стягнення:

  • попередження,
  • зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року,
  • анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Передбачено також порядок застосування стягнень, повноваження органів, на яких покладено вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів, умови оскарження рішень про накладення дисциплінарного стягнення та визначено компетенцію органу, котрий може скасовувати або змінювати рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Адвокат несе дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону «Про адвокатуру» у разі порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики. Оскільки Закон встановив дисциплінарну відповідальність адвоката за порушення Присяги адвоката України, приймаючи яку адвокат клянеться суворо додержуватися у професійній діяльності законодавства України, виконувати покладені на нього обов’язки, а також бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, берегти чистоту звання адвоката, причому всюди і завжди. Таким чином, адвокат відповідає не тільки за порушення законодавства, а й принципів та правил адвокатської професії.

Ст. 11 правил адвокатської етики, де зазначено, що адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним, не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів досягнення своїх професійних чи особистих цілей, поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в різних відносинах.

У Положенні про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури також ідеться про більш широкий обсяг обов’язків, що їх адвокати зобов’язані виконувати і відповідати за їх недотримання. В зв’язку з цим встановлено обов’язок КДКА здійснювати контроль за додержанням адвокатами своїх зобов’язань, що випливають з Присяги адвоката України, актів законодавства України та Правил адвокатської етики (ч. 1 ст. 13-1).

Застосування кожного з дисциплінарних стягнень, перелік яких наведено у ст. 16 Закону України «Про адвокатуру», є компетенцією дисциплінарної палати КДКА, яка вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності. Керуючись рішенням дисциплінарної палати про накладання дисциплінарного стягнення на адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва. Комісія може не погодитися з рішенням палати, скасувати його і повернути справу на новий розгляд у цю ж палату або закрити дисциплінарну справу своїм рішенням. Повноваження КДКА здійснюються на її засіданнях.

11 стр., 5111 слов

Организация адвокатуры

... на 252 млн. человек приходится 400 тыс. адвокатов и юрисконсультов. Сама организация адвокатуры, принципы ее деятельности также во много устарели и не отвечают современным требованиям. В представленной работе ... всем, кто в таковой нуждается. “Адвокаты, - как писал русский дореволюционный историк права Д.Н. Бородин, - это специалисты, правоведы, защищающие на суде права индивидуальных лиц во имя и в ...

Положенням про КДКА регулюється процедура розгляду питань, що підлягають вирішенню комісією та її палатами. Зокрема, встановлюється, що право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисциплінарної палати (у разі його відсутності — заступнику), котрий попередньо розглядає інформацію щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить адвоката з матеріалами справи і вимагає від нього письмового пояснення (п. 33).

У разі потреби може бути проведено додаткову перевірку підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, витребувано необхідні додаткові документи і матеріали.

Адвокатська діяльність припиняється у разі анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або тимчасово зупиняється на термін до одного року рішенням дисциплінарної палати КДКА. Іншого порядку припинення або тимчасового зупинення адвокатської діяльності Закон «Про адвокатуру» не передбачає. Водночас, Кримінально-процесуальним кодексом України передбачена підстава заборони діяльності адвоката як захисника (тобто зупинення права займатися на невизначений термін певним видом адвокатської діяльності) у разі, коли щодо нього порушено кримінальну справу (п. 4 ч. 1 ст. 61).

Така норма суперечить ст. 2, 17 Закону «Про адвокатуру», оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видається на здійснення всіх видів цієї діяльності (ст. 5) і може бути анульоване щодо усіх, а не одного виду діяльності; анулювати свідоцтво, тобто заборонити здійснювати адвокатську діяльність, має право лише кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, і щодо випадку, коли проти адвоката порушена кримінальна справа, свідоцтво анулюється лише у разі засудження його за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили (ст. 17).

У ст. 19 Основних положень про роль адвокатів зазначено, що суд або адміністративний орган не повинні відмовляти у праві адвоката, що має допуск до практики, представляти інтереси свого клієнта, якщо він не був дискваліфікований відповідно до національного права і практики його застосування й даних Положень.

Підставами для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність адвоката є скарги і заяви громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови або членів КДКА, заяви адвокатських об’єднань, підприємств, установ, організацій щодо дій адвокатів.

Однією з форм звернення до КДКА є повідомлення суду про порушення захисником порядку судового засідання, коли він, не дивлячись на зроблені головуючим попередження, допускає дальше непідкорення розпорядженням головуючого, що призводить до відкладення розгляду справи (ч. 2 ст. 272 КПК).

За порушення порядку в судовому засіданні чи невиконання розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи захисник може бути усунутий від участі в справі (ч. 4 ст. 61 КПК), про що повідомляється «відповідний орган», адвокатське об’єднання для вирішення питання про відповідальність адвоката (ч. 5 ст. 61 КПК).

Таким органом є кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, оскільки саме вона наділена повноваженнями щодо застосування дисциплінарної відповідальності до адвокатів. Повідомлення може направлятися і до адвокатського об’єднання, якщо адвокат є його членом. Заходи дисциплінарного впливу зазвичай передбачаються Статутом АО.

Відповідно до ст. 18-1 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури члени КДКА можуть проводити перевірки якості надання правової допомоги у зв’язку з перевіркою достовірності поданих адвокатськими об’єднаннями звітів про якість наданої правової допомоги. За результатами таких перевірок голова КДКА може вносити подання до дисциплінарної палати про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в зв’язку з вчиненими адвокатом порушеннями або низьким рівнем наданої ним правової допомоги.

ВККА у своєму рішенні від 10 лютого 2006 р. №І V/18-2 наголосила, що згідно з Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисциплінарної палати, а в разі його відсутності — заступнику голови, який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмового пояснення. Однак вимог цього пункту не було дотримано, розгляд скарги Н.І.І. відбувся без порушення дисциплінарного провадження, будь-якої перевірки скарги не проводилось. Питання щодо порушення дисциплінарного провадження щодо адвоката може вирішити і дисциплінарна палата. В такому разі розгляд цього питання і прийняття рішення з нього має відповідати вимогам п. 19-26 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Зокрема, згідно з п. 25 цього Положення передбачено, що у рішенні палати повинно бути зазначено: назву кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, склад палати, місце і час розгляду заяви (справи), прізвище, ім ‘я, по батькові особи, яка подала заяву (щодо якої розглядається справа), її пояснення, зміст заяви (обставини справи), прийняте рішення у зв ‘язку з заявою (міра дисциплінарного стягнення або мотиви закриття справи)

Висновок

Отже, адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гума­нізму і конфіденційності.

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю ін­дивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють відповідно до цього За­кону та статутів адвокатських об’єднань.

Адвокатські об’єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація ад­вокатських об’єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об’єднання письмово повідомляють місцеві ор­гани влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов’язки керівних органів, поря­док їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об’єднання.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокат­ські об’єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокат­ські об’єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чин­ним законодавством порядку — і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Безпосередня діяльність адвокатури в Україні регламентується Законом України «Про адвокатуру» від 9 грудня 1992 року, перша стаття якого дає визначення адвокатури як добровільного професійного громадського об’єднання, покликаного згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод й представляти законні інтереси громадян України та інших країн, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. адвокат адвокатура

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, зазначеним та іншими законами України, статутами об’єднань адвокатів і здійснюється на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Список використаної літератури

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІI

3. Варфоломеєва Т. В., Гончаренко С. В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру та адвокат­ську діяльність : 36. нормат. актів; Коментар / Академія адво­катури України. — .: Юрінком Інтер, 2003. — 432 с.

4. Гусарєв С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія: Навч. посібник. — Київ, 1998.-156 с.

5. Шмошкін О.В. Юридична деонтологія — К., 1995.

6. Юридична деонтологія / Гусєв, Тіхоміров та ін.- К., 1999.

7. Юридична деонтологія / За ред. Бругалова. — К., 1998.

8. . Чабан С. Участь адвоката у виконавчому провадженні // Право України. — 2001. — №11.

9. Логінова С. Якою бути адвокатурі в Україні? // Право України.- 1997. — № 8.

10. Гель А. П., Семаков Г. С., Кондракова С. П. Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник, К., 2004.