Принципи виборчого права

Курсова робота

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТІ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

>КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО І МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Курсова робота

з державного праву розвинених країн

Основні засади виборчого права

Зміст

Запровадження

1. Поняття виборчого права

2. Основні засади виборчого права

3.Цензи виборчого правничий та обмеження виборчого права

Укладання

Список використаної літератури

Запровадження

Державне право у країні є основним, головною галуззю національної системи права. Як і інша галузь права, воно є сукупність юридичних норм, виражають волю або правлячих політичних еліт, або певних соціальних груп суспільства. Конституційне (державне) право закріплює основні засади про народному суверенітет, верховенство парламенту, рівність всіх перед законом, пануванні правничий та т.д. У конституційному праві закріплює також механізми політичної влади, її організацію та влитися форми здійснення, економічну основу суспільства, форму правління і форму державного будівництва, визначає організацію, компетенцію і Порядок діяльності вищих і місцевих органів державної влади управління, правничий та обов’язки громадян, і підданих, виборче право і виборчу систему.

Актуальність обраної теми залежить від винятково високою ролі принципів виборчого права у розвитку політичною системою суспільства. Вони є каналом, яким здійснюється процес створення всієї системи представницької влади — від місцевих органів самоврядування до президента. Це викликано тим, що вибір виборчої (електоральної) системи, зокрема та що у ній принципів – це технічне рішення, оскільки наслідки цього вибору можуть зробити значний вплив протягом усього політичну систему.

Завданнями даної праці є розгляд основних принципів виборчого права, їх з порівняльного аналізу, і навіть розгляд обмежувальних цензів вибірково права.

Мета цієї праці полягає утеоретико-правовом аналізі принципів виборчого права. Досягнення поставленої мети вирішити такі: зробити правової аналіз виборчого права. З’ясувати які є види виборчих цензів, і обрати характеристику.

У процесі теоретичного дослідження ми користувалися нормативними актами, спеціальної літературою з права розвинених країн, і навіть спеціальними роботами з означеній темі, опублікованими періодичних виданнях іИнтернет-сайтах.

1. Поняття виборчого права

Термін «виборче право» має дві значення:

15 стр., 7234 слов

Право та політика: їх політика, значення та взаємозв’язок

... суспільство від узурпації політичної влади. Правова форма забезпечує доступ до державного управління широких верств населення, їх можливість впливати на вироблення найбільш ... системи, політики ціноутворення, оподаткування, упорядкування платні, захисту малозабезпечених громадян, інвалідів, пенсіонерів тощо [7,с. 277]. Поняття функція права повинне охоплювати одночасно як призначення права, так і ...

  • в об’єктивному сенсі — це система конституційно-правових норм регулюючих суспільні відносини, пов’язані із майбутніми виборами органів держави й місцевого самоврядування. Об’єктивне виборче право регулює виборчу систему у сенсі. Зазвичай предметом виборчого права вважаються пов’язані із майбутніми виборами суспільні відносини, де чи опосередковано беруть участь громадяни;

— в суб’єктивному сенсі — це гарантована громадянинові державою можливість участь у виборах державних органів місцевого самоврядування. Виборче право одну з найважливіших галузей права. Це викликано дуже тісні зв’язки його з політичними правами людини і громадянина.

Суб’єктивне виборче право включає у собі активне і пасивне виборче право. Під активним виборчого права розуміють право громадянина обирати осіб до складу представницьких органів прокуратури та деякі посади, і навіть право брати участь у референдумі.Пассивное виборче право- цього права обраним, т. е. право висуватися у порядку кандидатом на виборну посада і зайняти посаду за сприятливого для даного кандидата результаті виборів.

Вибори, з одного боку, є одне із способів формування державних підприємств і муніципальних органів, з другого боку, є одній з форм безпосередньої демократії, коли громадяни самі приймають найважливіших рішень загальнодержавної регіональної потуги та місцевої життя. Невипадково у сучасних умовах однією з характерних ознак демократичного політичного режиму є формування органів публічної влади шляхом виборів, у яких вправі брати участь переважна більшість громадян.

Вибори – це з найстаріших ітрадиционнейших інститутів (і елементів) конституційного права. Найперші вибори з’явилися торік у давнину. Нам відомі з історії правила, що існували в древніх демократіях (у Стародавньому Римі і Стародавню Грецію), де участь вільних людей голосуваннях був обов’язковою, за це навіть платили. Давні республіки без виборів було неможливо існувати. Далі ця інститут практично зник на багато сотень років, що у світі запанував абсолютизм, й у державні органи ніхто нікому не обирав.Возродились у вибори і виборче право, що їх регулює лише у епоху буржуазних революцій – це XVIII століття, це створення перших писаних конституцій. Своє розвиток у вибори і виборче право отримали ХІХ столітті і сформувалися вже у вигляді сучасного інституту лише у XX столітті.

Нині виборче право – одне з небагатьох державно-правових інститутів, який закріплено й досить повно розроблений й у норми міжнародного права. Наприклад, Загальна Декларація правами людини, ухваленої Генеральної Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, в ст.21 закріплює право кожної людини брати участь у управління своєю державою безпосередньо чи за посередництвом вільно обраних представників. Далі у пункті 3 цієї статті йдеться, що воля народу має бути основою влади уряду. Ця воля повинна знаходити вираження у періодичних і фальсифікованих виборах, які мають проводитися при загальним рівному таємне голосування чи із інших рівнозначних форм, які забезпечують свободу голосування. Деякі інші інститути конституційного права мають таке чітка й недвозначне регулювання в загальновизнаних міжнароднихактах.[9;с. 9]

Вибори – це боротьба ідей, боротьба людей, боротьба економічних (та інших) лідерів. Тому, крім звичайних і правил, навколо виборів і клубочеться іноді якийсь туман недомовленостей навпаки будуються у вельми ясні графіки і схеми, доводять, що заздалегідь знаємо все, і годі й тривожитися противникам тій чи іншій партії або ще чи іншого кандидата, годі й тривожитися і метушитися. Наприклад, США довго була популярна, так звана, «циклічна теорія виборів», відповідно до який результат передвиборної боротьби залежить від природних циклів, що з погодою, з фазами місяця тощо. Автори цієї теорії стверджували, що є загальний циклічний закон, що і смертність від серцевих хвороб, і спалахи епідемій, та перебіг риби на нерест тощо., і він, природно, діє ніби й у сфері життя, тому не треба стільки вивчати потреби громадян, скільки вивчати ці природні явища.

5 стр., 2368 слов

«Права за якими судиться малоросійський народ»- памятник ...

... втручання, того ради Ї.І.В. видав для користі правосуддя малоросійського ті права, за якими судиться малоросійський народ, перекласти на великоросійську мову і визначити із таких, скільки персон ... лівобережної України, древньому Глухові, була завершена робота над “Правами, за якими судиться малоросійський народ”. Ним передбачалося врегулювати широкий спектр суспільних відносин, встановити юридичні ...

Одне з французьких теоретиків, дотримувався схожих поглядів, і писав, вибори у Франції в що свідчить визначаються характером грунтового покрову виборному окрузі: якщо грунт багата, родюча, то там багаті селяни де він більш міцне становище правих консервативних партій. Якщо грунт бідна, там воліють ліві партії.

Елементи містики часто виникають навколо виборів. Особливо намагаються знайтичто–то неясне і непередбачувана не вчені, а публіцисти, іноді справді впливаючи цими пошуками на вихід виборів. Наприклад, США свого часу була популярною теорія «нульових президентів». Відповідно до цієї теорії президент, обраний той рік, який закінчується нулем, має погану долю, та її чекають всілякі небезпеки. Була навіть складена таблиця. Першим на цієї таблиці стоїть 9-ї президент – Вільям Генрі Харрісон, – який був обраний 1840 року і помер (1841).

Потім іде 16-ї президент Ейбрегем Лінкольн, який був обраний 1860 року і від кулі вбивці в1865-ом після переобрання. Потім іде 20-ї президент ДжеймсГарфилд, який був обраний 1880 й був убитий в1881-ом. Далі – 29-й президент УорренГардинг, який був обраний 1920 і помер 1923 року. Потім – президент Франклін Делано Рузвельт, який обирався чотири рази, одна з його обрань довелося на 1940 рік, він помер, як відомо, як президент, дуже раптово й раптово, невідомо від чого. Потім – найвідоміший, тридцять п’ятий, президент США – Джон Фіцджеральд Кеннеді, який обраний 1960 року і від кулі вбивці 1963-го. Іноді сюди включали навіть Роналда Рейґана, який був обраний 1980 року. Як відомо, нею було замах, але щасливу долю Рейгана тим, сучасна медицина врятувала після замаху, і якби це сталося 50 чи 100 років як розв’язано, він неодмінно загинув. Ми вважаємо, що, звісно, наукової цінності ця теорія немає, але, так би мовити, враженняпроизводит.[9;с.12]

2. Основні засади виборчого права

Принципи виборчого права — це ті умови його зізнання й реалізації, дотримання яких виборах робить вибори справді народним волевиявленням. Принципи виборчого права — керівні ідеї, основні правила застосування цієї права. Вони є фундаментом виборчого права, лежать у основі інших його правил. Вони надають стрункість, завершеність системі виборчого вдачі. Принципи служать також основою визначення законності, у сенсі — справедливості норм виборчого вдачі. Вони у постійному розвитку. [>3;с.64]

14 стр., 6921 слов

Характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих ...

... -- ст. 181. 2. Характеристика окремих видів злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права Конституція України проголосила, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у ...

Нині до основних принципів виборчого права, попри певні розбіжності у законодавчому їх регулюванні за кордоном, можна віднести такі: загальність, рівний характер виборів, принцип прямих і непрямих виборів, таємниця голосування, принцип вільних виборів. Наприкінці сучасності цей перелік поповнився періодичністю проведення виборів.

Основними зазначені принципи вважаються зтого,что сьогодні зізнаються обов’язковими практично повсюдно, де відбуваються вибори. Це, зауважимо, стандартний набір принципів, які, зазвичай, закріплюються в сучасному виборчому законодавстві і тому навіть у деяких міжнародних актах. У той самий час у деяких країнах у законодавстві зафіксовано деяких інших принципи. До таких додатковим принципам ставляться, наприклад, альтернатива. Підальтернативностью під час виборів розуміють включення до законодавство таких умов, у яких кандидати вступали в конкуренцію, а виборець справді мав можливість вибору між різними кандидатами. І тому на 26 виборчих округах примажоритальной виборчої системи одне місце має претендувати більше кандидата, а при пропорційної виборчої системи має бути висунуто більшепартийного(или блокового) списку.

З іншого боку, в юридичної й політологічній літературі, соціальній та деяких офіційних актах декларативного характеру можна зустріти та інші принципи. Так, наголошують на вільні вибори, про справедливі вибори тощо. п. Проте, попри його присутність серед літературі авторських визначень таких принципів, вони досі не отримали закріплення законодавчі акти. Це було пов’язано, очевидно, про те, що ні знайдено недвозначного формування у чітких юридичних термінах. [>2;с.179]

Основні засади:

1. Принцип загального виборчого права означає, що виборчі права (чи навіть активне виборче право) визнається над усіма дорослими і психічно здоровими людьми.Всеобщность означає відсутність дискримінації по будь-яким підставах (статі, національності та інших.), тобто неможливість звільнення від виборів будь-яких громадян або груп населення. Визнання людини недієздатною внаслідок психічного захворювання встановлюється з урахуванням результатів спеціальної експертизи судовими органами у суворо законодавчо певному порядку. У багатьох країн виборче право громадянина припиняється (іноді взагалі позбавляється виборчого права) за рішенням суду у разі вчинення вказаних у законі злочинів, а деяких- автоматично з осуду громадянина судом за будь-яке злочин.

У окремих випадках й у час певні категорії громадян що неспроможні участь у виборах кандидатом. Наприклад, ряді країн обмежує пасивне виборче право для військовослужбовців, для священнослужителів. У окремих випадках не допускаються до виборів у ролі кандидатів посадові особи, що займають державницькі посади: судді загальних судів або члени конституційних судів. У Франції що неспроможні обиратися у будь-якому виборчому окрузі префекти, які скоїли своїх функцій на цій території. У деяких країнах взагалі державні службовці що неспроможні висувати свої кандидатури на обрані посади: принцип державної служби передбачаєнепартийность, тому участь у виборах виключається.Исключается у країнах можливість балотуватися відразу на кілька органів: наприклад, депутат нижньої палати неспроможна на членство в верхню палату. Такі заборони декому категорій громадян називаються несумісністю. Несумісність значить обмеження правами людини, оскільки, бажанні обраним, можна відмовитися, наприклад, від державної служби вийти у відставку з служби військової техніки та т.д. Тобто є можливість змінити свій правової статус, після чого в політику і висувати своєї кандидатури на чи іншу посаду.

15 стр., 7325 слов

Конституційні права і свободи людини і громадянина — Право ...

... є права і свободи людини, закріплені в спеціальному розділі Конституція України 1996 року, який іменується "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". ... повноважень в установленому законом порядку тлумачити й застосовувати конституційні та галузеві норми так, щоб при цьому надавався ... юридичні гарантії від свавілля як з боку окремих осіб, так і держави водночас. До них належать: право людини ...

У деяких країнах є особливі вимоги до виборця чи кандидата. Це обумовлюється специфікою країни. У цих вимогах підкреслено індивідуальні характеристики держави. У деяких країнах є спеціальне обмеження для натуралізованих громадян, тобто. громадянам, отримали громадянство за праву народження, а результаті прийому громадянства. Наприклад, Аргентинінатурализованние громадяни отримують франшиза лише 3 року після отримання громадянства, в Тунісі – через 5 років, у країнахнатурализованние громадяни взагалі отримують права голоси. Наприклад, в Мексиці виключають із списків виборців наркомани, у Голландії – особи, позбавлені прав. У Індії, та Англії виборах не беруть участь банкрути. І це показує на високий рівень життя жінок у цих країнах. У деяких країнах обмежень виборчого права для активного немає, але для пасивного права буває.

Принцип загальності виборчого права, що зараз здається очевидним,когда–то був відсутній, і виборче право був загальним, оскільки існували численні цензи, обмежують участь дуже багатьох категорій людей виборах. Наприклад, більшості країн Західної Європи жінки отримали право обирати й бути обраними тільки після Першої Першої світової. Існувало чимало інших цензів, наприклад, до 20-х нинішнього століття існували майнові цензи, цензи освітні тощо. Ідея загального виборчого права далеко ще не відразу пробралася у всі сфери нашого суспільства та в усі уми, особливо у уми людей, що рішення і визначають долі країн інародов.[8;с.123]

За загальним правилом, чинному у багатьох державах, виборчими правами наділяються лише громадяни (піддані) цієї держави, іноземним громадянам й обличчя без громадянства до брати участь у виборах не допускаються. У Росії її, наприклад, його правила- відповідно до міжнародними договорами Російської Федерації і відповідними їм федеральними законів і законами суб’єктів федерації до брати участь у виборах до органів місцевого самоврядування допускаються іноземним громадянам, постійно чи переважно мешканці території муніципального освіти, у якому відбуваються.

2. Пряме і непряме виборче право. Застосування принципів прямого і непрямого виборчого права чи його певне поєднання залежить